Біблія українською мовою

Діяння святих апостолів

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Петро та Іоанн о дев'ятій годині йшли разом до храму на молитву.
2: І був чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Гарними, просити милостині в тих, хто входив до храму.
3: Він, побачивши Петра та Іоанна, що мали ввійти до храму, просив у них милостині.
4: Петро з Іоанном, пильно глянувши на нього, сказали: глянь на нас.
5: І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них.
6: Але Петро сказав: срібла й золота в мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім'я Іісуса Христа Назорея встань і ходи.
7: І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна,
8: і скочивши, став і почав ходити, і ввійшов з ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога.
9: І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога;
10: і впізнали його, що це був той, котрий сидів біля Гарних дверей храму ради милостині; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
11: Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоанна, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломонів.
12: Побачивши це, Петро сказав народові: мужі ізраїльські! чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь, ніби ми своєю силою чи благочестям зробили те, що він ходить?
13: Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Сина Свого Іісуса, Котрого ви зрадили та від Якого відреклися перед Пілатом, коли він хотів звільнити Його.
14: Але ви від Святого і Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка вбивцю,
15: а Начальника життя вбили. Його Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.
16: І заради віри в ім'я Його, ім'я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Нього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами.
17: А втім я знаю, браття, що ви, як і начальники ваші, зробили це через невідання.
18: Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і виконав.
19: Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших,
20: щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і хай пошле Він провіщеного вам Іісуса Христа,
21: Котрого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22: Мойсей сказав отцям: Господь Бог ваш дасть вам з братів ваших Пророка, як мене, слухайтесь Його у всьому, що говоритиме вам;
23: і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка Того, винищиться з народу (Втор. 18,15,18–19).
24: І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорили, також провістили ці дні.
25: Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: і в потомстві твоєму благословляться всі племена земні (Бут. 12,3).
26: Бог, воскресивши Сина Свого Іісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: А Савл, ще дихаючи погрозами та вбивством на учнів Господа, прийшов до первосвященника
2: і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб кого знайде з послідовників цього вчення, чоловіків та жінок, зв'язавши, приводити до Ієрусалима.
3: Коли ж він ішов і наближався до Дамаска, враз осяяло його світло з неба.
4: Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле! що ти гониш Мене?
5: Він сказав: хто Ти, Господи? Господь же каже: Я Іісус, Котрого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна.
6: Він з трепетом і жахом сказав: Господи! що повелиш мені робити? і Господь сказав йому: встань і йди до міста; і сказано буде тобі, що тобі треба робити.
7: Люди ж, які йшли з ним, стояли в заціпенінні, бо чули голос, а нікого не бачили.
8: Савл підвівся із землі, і з відкритими очима нікого не бачив. І повели його, взявши за руки, і привели в Дамаск.
9: І три дні він не бачив, і не їв, і не пив.
10: У Дамаску був один учень, на ім'я Ананія; і Господь у видінні сказав йому: Ананіє! Він сказав: я, Господи.
11: Господь же сказав йому: встань і піди на вулицю, так звану Пряму, і спитай в Іудиному домі тарсянина, на ім'я Савл; він зараз молиться,
12: і бачив у видінні мужа, на ім'я Ананія, який прийшов до нього і поклав на нього руку, щоб він прозрів.
13: Ананія відповів: Господи! я чув від багатьох про цього чоловіка, скільки зла заподіяв він святим Твоїм у Ієрусалимі;
14: і тут має від первосвященників владу в'язати всіх, хто призиває ім'я Твоє.
15: Господь же сказав йому: іди, бо він є Мій вибраний сосуд, щоб сповіщати ім'я Моє перед народами і царями, і синами Ізраїлевими.
16: І Я покажу йому, скільки він має постраждати за ім'я Моє.
17: Ананія пішов і увійшов у дім і, поклавши на нього руки, сказав: брате Савле! Господь Іісус, Котрий явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав мене, щоб ти прозрів і сповнився Святого Духа.
18: І вмить немов би луска спала з очей його, і враз він прозрів; і, вставши, охрестився,
19: і, прийнявши їжу, укріпився. І Савл кілька днів пробув з учнями в Дамаску.
20: І відразу став проповідувати в синагогах про Іісуса, що Він є Син Божий.
21: І всі, хто чув, дивувалися й говорили: хіба це не той самий, який гнав у Ієрусалимі тих, які призивали ім'я це? і сюди для того прийшов, щоб зв'язувати їх і приводити до первосвященників.
22: А Савл усе більше і більше зміцнювався і бентежив іудеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Цей є Христос.
23: Коли ж минуло чимало часу, іудеї змовились убити його.
24: Але Савл довідався про їхній намір. Вони день і ніч вартували біля воріт, щоб убити його.
25: Учні ж, вночі взявши його, спустили в кошику по стіні.
26: Савл прибув до Ієрусалима і намагався приєднатися до учнів; але всі боялися його, не вірячи, що він учень.
27: Варнава ж, взявши його, привів до Апостолів і розповів їм, як він дорогою побачив Господа, і що говорив йому Господь, і як він в Дамаску сміливо проповідував в ім'я Іісусове.
28: І перебував він з ними в Ієрусалимі, входив і виходив, і сміливо проповідував в ім'я Господа Іісуса.
29: Говорив також і сперечався з елліністами; а вони намірялися вбити його.
30: Браття, довідавшись про це, відправили його до Кесарії і перепровадили до Тарсу.
31: Церкви ж по всій Іудеї, Галілеї та Самарії мали спокій, навчаючись і перебуваючи в страсі Господньому; і, втішаючись від Святого Духа, примножувались.
32: Трапилось, що Петро, коли обходив усіх, прийшов і до святих, які жили в Лідді.
33: Там знайшов він одного чоловіка, на ім'я Еней, який уже вісім років лежав на постелі і був розслаблений.
34: Петро сказав йому: Енею! зціляє тебе Іісус Христос; встань з постелі твоєї. І він зараз же встав.
35: І бачили його всі жителі в Лідді і Сароні, які і навернулися до Господа.
36: В Іоппії ж була одна учениця, на ім'я Тавіфа, що значить «сарна»; вона була сповнена добрих діл і творила багато милостині.
37: Сталося ж у ті дні, що вона занедужала й померла. Її омили і поклали в горниці.
38: Лідда ж була поблизу Іоппії, то учні, почувши, що Петро перебуває там, послали до нього двох чоловік просити, щоб він не забарився прийти до них.
39: Петро, вставши, пішов з ними; і коли він прийшов, завели його в горницю, і всі вдовиці із слізьми стали перед ним і показували сорочки та плаття, що їх робила Сарна, живучи з ними.
40: Петро вислав усіх і, ставши на коліна, помолився, і, звернувшись до тіла, сказав: Тавіфо! встань. І вона відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41: Він подав їй руку, підвів її, і, покликавши святих і вдовиць, поставив її перед ними живою.
42: Це стало відомим по всій Іоппії, і багато хто увірував у Господа.
43: І чимало днів пробув він у Іоппії, в одного Симона, шкіряника.