Біблія українською мовою

Діяння святих апостолів

наступний розділ →

Розділ 1
1: Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Іісус творив і чому вчив від початку
2: до того дня, коли Він вознісся, давши Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,
3: перед якими після страждань Своїх і являв Себе живим з багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.
4: І, зібравши їх, Він звелів їм: не відлучайтесь з Ієрусалима, а ждіть обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене,
5: бо Іоанн хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим.
6: Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлю?
7: Він же сказав їм: не ваше діло знати часи і строки, які Отець поклав у Своїй владі,
8: але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Мені свідками в Ієрусалимі та по всій Іудеї і Самарії та аж до краю землі.
9: Сказавши це, Він піднявся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з виду їхнього.
10: І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі
11: і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо.
12: Тоді вони повернулися до Ієрусалима з гори, що зветься Єлеон і знаходиться поблизу Ієрусалима, на відстані суботньої путі.
13: І, прийшовши, увійшли до горниці, де й перебували, Петро та Яків, Іоанн та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зілот, і Іуда, брат Якова.
14: Усі вони однодушно перебували в молитві й молінні, з деякими жінками і Марією, Матір'ю Іісуса, та з братами Його.
15: В ті дні Петро, ставши посеред учнів, сказав
16: (зібралося ж близько ста двадцяти чоловік): мужі браття! Належало статися тому, що в Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього проводиря тих, що взяли Іісуса;
17: він був причислений до нас і одержав жереб служіння цього;
18: але придбав землю за неправедну плату і коли впав додолу, розпалось черево його і випали всі нутрощі його;
19: і це стало відоме всім жителям Ієрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою Акелдама, тобто земля крові.
20: У книзі ж Псалмів написано: хай опустіє двір його, і хай не буде жильця в ньому; і: гідність його хай прийме інший (Пс. 68,26; 108,8).
21: Отож треба, щоб один з тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив з нами Господь Іісус,
22: починаючи від хрещення Іоаннового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його.
23: І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Іустом, та Матфія;
24: і помолились і сказали: Ти, Господи, Серцевидець всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти вибрав
25: прийняти жереб цього служіння і Апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти в своє місце.
26: І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфія, і він причислений до одинадцяти Апостолів.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: У Кесарії був один чоловік, на ім'я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським,
2: благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, він творив багато милостині народові і завжди молився Богові.
3: Близько дев'ятої години дня, у видінні, він ясно бачив Ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4: Він же, глянув на нього і, злякавшись, сказав: що, Господи? Ангел відповів йому: молитви твої та милостині твої прийшли на пам'ять перед Богом.
5: Отож пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром.
6: Він гостює в одного Симона шкіряника, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.
7: Коли Ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому,
8: і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію.
9: Другого дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро близько шостої години зійшов на верх дому помолитися.
10: І відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж приготовляли, на нього зійшла нестяма
11: і бачить розкрите небо і якусь посудину, ніби велике полотно, прив'язане за чотири кінці, що спускається на землю, і сходить до нього;
12: у ній знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні.
13: І був голос до нього: встань, Петре, заколи та їж.
14: Петро ж сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.
15: Тоді вдруге був голос до нього: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
16: Сталося це тричі; і посудина знову піднялася на небо.
17: Коли ж Петро в собі дивувався, що б означало видіння, яке він бачив, ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинились біля воріт;
18: і, крикнувши, спитали: чи тут зупинився Симон, званий Петром?
19: Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: ось, три чоловіки шукають тебе;
20: встань, зійди і йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх.
21: Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: я той, кого ви шукаєте; в якій справі ви прийшли?
22: Вони ж сказали: Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, про якого добре говорить весь народ іудейський, одержав повеління через святого Ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого.
23: Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А на другий день, вставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішов з ним.
24: Наступного дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів.
25: Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг.
26: Петро ж підвів його, кажучи: встань, я теж людина.
27: І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися.
28: І сказав їм: ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим.
29: Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отож питаю: для чого ви покликали мене?
30: Корнилій сказав: четвертого дня я постився аж до цієї години: і о дев'ятій годині молився в своєму домі, і ось, став переді мною муж у світлій одежі,
31: і каже: Корнилію! почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом.
32: Отож пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він зупинився в домі шкіряника Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобі.
33: Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог.
34: Петро відкрив уста і сказав: істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,
35: але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, приємний Йому.
36: Він послав синам Ізраїлевим слово, благовіствуючи мир через Іісуса Христа; Цей є Господь усіх.
37: Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, проповіданого Іоанном:
38: як Бог Духом Святим і силою помазав Іісуса з Назарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним.
39: І ми свідки всього, що зробив Він на землі Іудейській і в Ієрусалимі, і що Його вбили, повісивши на древі.
40: Цього Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися
41: не всьому народові, а свідкам, Богом наперед вибраним, нам, які їли й пили з Ним, після воскресіння Його з мертвих.
42: І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих.
43: Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий в Нього одержить відпущення гріхів іменем Його.
44: Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово.
45: І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що Дар Святого Духа зійшов і на язичників,
46: бо чули, що вони говорять мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав:
47: хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?
48: І звелів їм хреститися в ім'я Іісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів.