Біблія українською мовою

Третя книга Ездри

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Коли я закінчив говорити ці слова, посланий був до мене ангел, який посилався до мене у по­передні ночі,
2: і сказав мені: встань, Ездро, і слухай слова́, які я прийшов говорити тобі.
3: Я сказав: говори, гос­подарю мій. І він сказав мені: море розташоване у просторому місці, щоб бути глибоким і безмірним;
4: але вхід у нього знаходиться у вузькому місці, так що подібний до рік.
5: Хто побажав би ввійти у море і бачити його, або володарювати над ним, той, якщо не пройде вузьке, як може дійти до широти?
6: Або інша подоба: місто побудоване і розташоване на рівнині, й наповнене усіма благами;
7: але вхід у нього тісний і розташований на крутизні так, що праворуч вогонь, а ліворуч глибока вода.
8: Між ними, тобто між вогнем і водою, лежить лише одна стежка, на якій може поміститися не більше, як тільки ступня людини.
9: Якщо місто це буде дане у спадщину людині, то як вона одержить свою спад­щину, якщо ніколи не перейде небез­пеки, що лежить на шляху?
10: Я сказав: так, Господи. І Він сказав мені: така і доля Ізраїля.
11: Для них Я створив вік; але коли Адам порушив Мої постанови, визначено було бути то­му, що зроблено.
12: І зробилися входи­ віку цього тісними, хворобливими, стомливими, також вузькими, лукавими, сповненими бід і які потребують великої праці.
13: А входи майбутнього віку просторі, безпечні, і приносять плід безсмертя.
14: Отже, якщо ті, що входять, які живуть, не ввійдуть у це тісне і злигоднє, вони не можуть одержати те, що уго­то­ване.­
15: Навіщо ж засмучуєшся, коли ти тлін­­ний, і чого бентежишся, коли смертний?
16: Навіщо прийняв ти у сер­­ці твоєму того, що майбутнє, а при­й­няв те, що у теперішньому?
17: Я відповів і сказав: Владико Господи! ось, Ти визначив законом Твоїм, що праведники успадкують це, а грішники загинуть.
18: Праведники потерплять тісноту, сподіваючись на просторе, а ті, що нечестиво жили, хоч потерпіли тісноту, не побачать просторого.
19: І Він сказав мені: немає судді вище за Бога, немає того, хто розуміє більше за Всевишнього.
20: Гине багато хто у цьому житті, тому що не дбає про запропонований йому закон Божий.
21: Бо суворо повелів Бог тим, що приходять, коли вони прийшли, що працюючи, вони будуть живі, і що дотримуючись, не бу­дуть покарані.
22: А вони не послухалися, і стали проти Нього, утвердили у собі помисел суєтний.
23: Захопилися гріховними оманами, сказали про Всевишнього, що Йогонема, не пізнали путів Його,
24: знехтували закон Його, відкинули обітниці Його, не мали віри до обрядових установлень Його, не звершували діл Його.
25: І тому, Ездро, пустим порожнє, а повним повне.
26: Ось, прийде час, ко­ли прийдуть знамення, які Я передрік тобі, і явиться наречена, і, являючись, покажеться,— приховувана нині землею.
27: І всякий, хто позбавиться раніше перелічених зол, сам побачить чудеса Мої.
28: Бо відкриється Син Мій Ісус з тими, які з Ним, і ті, що залишилися, будуть насолод­жуватися чотириста років.
29: А піс­ля­ цих років помре Син Мій Христос і всі люди, які мають дихання.
30: І повернеться вік у давнє мовчання­ на сім днів, подібно до того, як було раніше, так що не залишиться нікого.­
31: Після ж семи днів постане вік при­спаний, і помре ушкоджений.
32: І віддасть земля тих, які у ній сплять, і прах тих, які мовчазно у ньому живуть, а сховища віддадуть ввірені їм душі.
33: Тоді явиться Всевишній на престолі суду, і пройдуть біди, і закінчиться довготерпіння.
34: Суд буде один, істина утвердиться,­ віра зміц­ниться.
35: Потім піде діло, відкриється нагорода, постане прав­да, перестане господарювати неправ­да.
36: Я сказав: Авраам перший молився за содомлян; Мойсей— за батьків, які згрішили у пустелі;
37: Ісус після нього— за Ізраїля у дні Ахана;­
38: Самуїл і Давид— за тих, кого погубляють, Соломон— за тих, які прийшли на освячення;
39: Ілля— за тих, які прийняли дощ, і за мерця, щоб він ожив;
40: Єзекія— за народ у дні Сеннахирима, і багато хто— за багатьох.
41: Отже, якщо тоді, коли посилилося розтління і примножилася неправда, праведні молилися за неправедних, то чому ж не бути тому і нині?
42: Він відповів мені і сказав: нинішній вік не є кінець; слави у ньому часто не буває, тому молилися за немічних.
43: День же суду буде кінцем часу цього і початком часу майбутнього безсмертя, коли мине тління,
44: припиниться нестриманість, знищиться невір’я, а зросте правда, засяє істина.
45: Тоді ніхто не зможе ні спасти загиблого, ні погубити того, хто переміг.
46: Я відповів і сказав: ось моє слово перше й ос­таннє: краще було не давати землі Адаму, або, коли вже дана, утримати­ його, щоб не згрішив.
47: Яка користь людям— у нинішньому віці жити у смутку, а після смерти очіку­вати по­карання?
48: О, що зробив ти, Адаме?­ Коли ти згрішив, то звершилося па­діння не тебе тільки одного, але і нас, які від тебе народжуємося.
49: Яка користь нам, якщо нам обіцяно безсмертний час, а ми чинили смертні діла?
50: Нам передвіщена вічна надія, а ми, непотребні, зробилися суєт­ними.
51: Нам уготовані оселі здоров’я і спокою, а ми жили зле;
52: уготована слава Всевишнього, щоб покрити тих, які жили лагідно, а ми ходи­ли путями злими.
53: Показаний буде рай, плід якого перебуває нетлінним і в якому спокій і зцілення;
54: але ми не увійдемо в нього, тому що оберталися у місцях неплідних.
55: Світліше за зірки засяють лиця тих, які ма­­ли стриманість, а наші лиця— чорніші за пітьму.
56: Ми не помишляли у житті, коли чинили беззаконня, що після смерти будемо страждати.
57: Він відповів і сказав: це— помисел про боротьбу, яку повинна вести на землі народжена людина,
58: щоб, якщо буде переможена, потерпіти те, про що ти сказав, а якщо переможе, одержати те, про що Я говорю.
59: Це те життя, про яке сказав Мойсей, коли жив, до народу, го­ворячи: «обери собі життя, щоб жи­ти».
60: Але вони не повірили йому, ні пророкам після нього, ні Мені, що говорив до них,
61: що не буде скорбо­ти за погибель їх, як буде радість за тих, яким уготовано спасіння.
62: Я від­повів і сказав: знаю, Господи, що Всевишній називається милосердим, тому що помилує тих, які ще не прийшли у світ,
63: і милує тих, які проводять життя у законі Його.
64: Він довготерпеливий, бо виявляє довготерпіння до тих, що згрішили, як до Свого творіння.
65: Він щедрий, бо готовий давати за потребою,
66: і многомилостивий, бо примножує милос­ті Свої до тих, що живуть нині, і до тих, що жили, і до тих, що будуть жи­­ти.
67: Бо, якби не примножував Він Своїх милостей, то не міг би вік продовжувати жити з тими, які живуть у ньому.
68: Він подає дари; бо якби не дарував з благости Своєї, щоб полегшити тим, що зробили нечестя своїми беззаконнями, то не могла б залишатися у живих десятитисячна частина людей.
69: Він суддя, і якби не прощав тих, які створені словом Його, і не знищив безлічі злочинів,
70: можливо, з незліченної кількости залишився б тільки дуже мало хто.