Біблія українською мовою

Третя книга Ездри

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Про знамення: ось, настануть дні, в які багато хто з тих, що живуть на землі, які володіють віданням, будуть захоплені, і шлях істини сховається, і вселенна збідніє вірою,
2: і примножиться неправда, яку тепер ти бачиш і про яку здавна чув.
3: І буде, що країна, яку ти тепер бачиш панівною, піддасться спустошенню.
4: А якщо Всевишній дасть тобі дожити, то побачиш, що після третьої труби раптово засяє серед ночі сонце і місяць тричі на день;
5: і з дерева буде капати кров, камінь подасть голос свій, і народи похитнуться.
6: Тоді буде царювати той, якого ті, що живуть на землі, не очікують, і птахи перелетять на інші місця.
7: Море Содомське виверг­не риб, буде подавати вночі голос, невідомий для багатьох; однак же усі почують голос його.
8: Буде сум’яття у багатьох місцях, часто буде посилатися з неба вогонь; дикі звірі перемінять місця свої, і нечисті жін­ки будуть народжувати чудовиськ.
9: Солодкі води зробляться солоними, і всі друзі повстануть одне проти одного; тоді сховається розум, і розуміння відійде у своє сховище.
10: Багато хто буде шукати його, але не знайде, і збільшиться на землі неправда і нестриманість.
11: Одна область буде запитувати іншу сусідню: «чи не проходила по тобі правда, яка робить праведним?» І та скаже: «ні».
12: Люди у той час будуть сподіватися, і не досягнуть бажаного, будуть трудитися, і не управляться путі їхні.
13: Про ці знамення мені дозволено сказати тобі, і якщо знову помолиш­ся і поплачеш, як тепер, і попостиш­ся сім днів, то почуєш ще більше за те.
14: І я отямився, і тіло моє сильно тремтіло, і душа моя знемог­ла, ніби зникала.
15: Але ангел, який прийшов до мене, підтримав мене й укріпив мене, і поставив на ноги.
16: І було, у другу ніч прийшов до мене Салафиїл, вождь народу, і запитав мене: де ти був, і від чого лице твоє таке сумне?
17: Хіба не знаєш, що тобі довірений Ізраїль у країні переселення його?
18: Отже, встань і споживи хліба, і не залишай нас, як пастир свого­ стада, у руках лукавих вовків.
19: То­ді сказав я йому: відійди від мене, і не наближайся до мене. І він, почув­ши це, відійшов від мене.
20: А я сім днів постився, стогнучи і плачучи, як повелів мені ангел Уриїл.
21: І піс­ля семи днів помисли серця мого знову були для мене вкрай обтяжливими;
22: але душа моя отримала дух розуміння, і я знову почав говорити перед Всевишнім
23: і сказав: о, Владико Господи! Ти з усіх лісів на землі і з усіх дерев на ній обрав тільки одну виноградну лозу;
24: Ти з усього кола земного обрав Собі одну печеру, і з усіх квітів у вселенній Ти обрав Собі одну лілею;
25: Ти з усіх безодень морських наповнив для Се­бе одне джерело, а з усіх побудованих міст освятив для Себе один Сион.
26: З усіх створених птахів Ти най­менував для Себе одну голубицю, і з усіх створених тварин Ти обрав Собі одну вівцю;
27: із усіх численних народів Ти придбав Собі один народ, і полюбив його, дав йому закон довер­шений.
28: Але нині, Господи, чому ж Ти віддав одного багатьом, і на одному корені Ти насадив інші паростки і розсіяв Твій єдиний народ між багатьма народами?
29: І потоптали його супротивники, які обіт­ницям Твоїм і завітам Твоїм не вірували.
30: І якщо вже Ти сильно зненавидів народ Твій, те нехай би він Твоїми руками карався.
31: Коли я промовляв слова ці, по­сланий був до мене ангел, який приходив до мене раніше уночі,
32: і сказав мені: послухай мене, і я навчу тебе; слухай мене, і я скажу тобі ще більше.
33: Говори, сказав я, господарю мій. І він сказав мені: ти занадто далеко зайшов допитливістю розуму твого про Ізраїль; невже ти більше любиш його, ніж Той, Який створив його?
34: Ні, господарю мій, відповів я, але говорив від великої скорботи. Нутрощі мої мучать мене весь час, коли я намагаюся осягнути шлях Всевишнього і зрозуміти хоч частину суду Його.
35: Він відповів: не можеш. Чому ж, господарю мій?— запитав я. Краще б я не народився, й утроба материнська зробилася для мене гробом, ніж бачити гноблення Якова і виснаження роду Ізраїльського.
36: І він сказав мені: обчисли мені те, що ще не прийшло, і збери мені розсіяні краплі, й оживи засохлі квіти;
37: відкрий закриті сховища і виве­ди мені закриті у них вітри, і покажи мені образ голосу: і тоді я покажу тобі те, що ти намагаєшся бачити.
38: Владико Господи!— відповів я,— хто може знати це, хіба тільки той, хто не живе з людьми?
39: А я безумний, і як можу говорити про те, про що Ти запитав мене?
40: Тоді Він сказав мені: як ти не можеш зробити нічого зі сказаного, так не можеш пізнати провидіння Мого, ні межі любови, яку обіцяв Я народу.—
41: Але ось, Господи, Ти близький до тих, які наближаються до кінця, і що будуть робити ті, які раніше мене були, або ми, або які після нас будуть?
42: Він сказав мені: до вінця уподібню я суд Мій; як немає запізнення останніх, так і прискорення перших.
43: Відповів я і сказав: чи не міг би Ти з’єднати в єдине як тих, які створені були раніше, так і тих, які існують і які будуть, щоб скоріше оголосити їм суд Твій?
44: Він відповів мені: не може приско­рити творіння Творця свого, ні вік цей не може вмістити у собі всіх ра­зом, які повинні бути створені.
45: І сказав я: як же Ти сказав рабу Твоєму, що Ти дав життя створеному творінню вкупі, і однак творіння витримало це; тому могли б понести і ті, що нині існують, вкупі.
46: Він сказав мені: запитай жінку, і скажи їй: «якщо ти народжуєш десять, то чому народжуєш за часом?», і проси її, щоб вона народила десять разом.
47: Я ж сказав Йому: неможливо це, але має бути за часом.
48: Тоді Він сказав ме­ні: і Я дав надрам землі здатність посіяне на ній вирощувати за часом.
49: Як немовля не може робити того, що влас­тиво старцям, так Я упорядкував створений Мною вік.
50: Тоді я запитав Його і сказав: коли Ти відкрив мені путь, то дозволь мені сказати Тобі: мати наша, про яку Ти говорив мені, чи молода ще, чи наближається до старости?
51: Запитай про це ту, яка народжує, і вона скаже тобі.
52: Скажи їй: «чому народжені тобою нині не подібні до тих, які народжені були колись, але менші за них на зріст?»
53: І вона скаже тобі: «одні народжені мною у міцності молодої сили, а інші народжені на старість, коли утроба почала втрачати свою силу».
54: Розміркуй же ти: ви тепер менші за станом, ніж ті, які були перед вами;
55: і ті, які після­ вас народяться, будуть ще менші за вас, тому що творіння уже постаріло,­ і сила юнака уже минула.
56: І сказав я: якщо я придбав благовоління перед очима Твоїми, покажи рабові Твоєму, через кого Ти відвідуєш творіння Твоє?