Біблія українською мовою

Третя книга Ездри

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Говори, щоб чув народ Мій слова пророцтва, які вкладу Я у вуста твої,— говорить Господь;
2: і зро­­­би, щоб вони написані були на хартії, тому що вони вірні й істинні.
3: Не бійся, що будуть замишляти проти тебе, і нехай не бентежить тебе невір’я тих, які будуть говорити проти тебе,
4: бо всякий невіруючий у невір’ї своєму помре.
5: Ось, Я наведу,— говорить Господь,— на коло земне біди: меч і голод, і смерть і пагубу
6: за те, що нечестя людейосквернило всю землю, і пагубні діла їхні переповнилися.
7: Тому говорить Господь:
8: Я вже не буду мовчати про беззаконня, які звершують вони нечестиво, і не буду тер­піти у них того, що вони роблять злочинно: ось, кров невинна і праведна волає до Мене, і душі праведних взивають безперестанно.
9: Пом­щуся їм,— говорить Господь,— і візьму від них до Себе всяку кров невинну.
10: Ось, народ Мій ведеться, як стадо на заколення; не потерплю більше, щоб він жив у Єгипті,
11: але виведу його рукою сильною і правицею високою, й уражу Єгипет карою, як колись, і погублю всю землю його.
12: Заплаче Єгипет і основи його, уражені стратою і помстою, яку наведе на нього Бог.
13: Заплачуть хлібороби, які обробляють зем­лю, бо занепаде у них насіння від іржі й від граду і від страшної зірки.
14: Горе віку і тим, які живуть у ньому,
15: бо наблизився меч і знищення їх, і постане народ на народ для війни, і мечі у руках їх.
16: Люди зробляться непостійними і, одні одних долаючи, будуть недбалими до царя свого, і начальники— до ходу справ своїх у межах своєї влади.
17: Побажає людина йти у місто, і не зможе,
18: бо, через їхню гордість, міста обуряться, доми будуть розорені, на людей нападе страх.
19: Не зглянеться людина на ближнього свого, віддаючи доми їх на розорення зброєю, розкрадаючи майно їх з причини голоду і багатьох бід.
20: Ось, Я скликаю,— говорить Бог,— усіх царів землі, від сходу і півдня, від півночі і Ливану, щоб благоговіли переді Мною і навернулися до себе самих, і щоб воздати їм, що вони робили тим.
21: Як чинять вони навіть дотепер з обраними Моїми, так учиню з нимиі воздам у надро їх,— говорить Господь Бог.
22: Не пощадить правиця Моя грішників, і меч не перестане уражати тих, що проливають на землю невинну кров.
23: Зійшов вогонь від гніву Його і знищив основи землі і грішників, як запалену солому.
24: Горе грішникам і тим, що не дотримуються заповідей Моїх!— говорить Господь.
25: Не пощаджу їх. Відійдіть, сини відступ­ників, не оскверняйте святині Моєї.
26: Господь знає всіх, які грішать проти Нього; тому віддав їх на смерть і на вбиття.
27: На коло земне прийшли вже біди, і ви перебуватимете у них. Бог не визволить вас, тому що ви згрішили проти Нього.
28: Ось, видіння грізне, і лице його від сходу.­
29: Виступлять породження драконів аравійських на багатьох колісницях і зі швидкістю вітру понесуться по землі, так що наведуть страх і трепет на всіх, які почують про них.
30: Вийдуть, як вепри з лісу, кармоняни, які шаленіють у люті, і прийдуть у великій силі, вступлять у боротьбу з ними і спустошать частину землі Ассирійської.
31: Потім дракони, які пам’ятають походження своє, візьмуть гору і, володіючи великою силою, повернуться переслідувати тих.
32: Ті збентежаться, замовкнуть перед силою їх і повернуть ноги свої на втечу.
33: Але той, що знаходиться у засідці з боку ассиріян, оточить їх і умертвить одного з них; у війську їх виникнуть страх і трепет і ремство на царів їх.
34: Ось, хмари від сходу і від півночі до півдня, і вигляд їх дуже грізний, сповнений лютости і бурі.
35: Вони зіштовхнуться між собою, і скинуть багато зірок на землю і зірку їх; і бу­де кров від меча до черева,
36: і послід людський— до сідла верблюда; страх і трепет великий буде на землі.
37: Жахнуться всі, які побачать цю лютість, і затремтять.
38: Після того багато разів будуть підніматися бурі від півдня і півночі і частково від заходу,
39: і вітри сильні здіймуться від сходу і відкриють його і хмару, яку Я послав у гніві; а зірка, призначена для страху при східному і західному вітрі, пошкодиться.
40: І піднімуться хмари, великі і сильні, пов­ні лютости, і зірка, щоб настрашити­ всю землю і жителів її; і проллють на всяке місце, високе і піднесене, страшну зірку,
41: вогонь і град, мечі, що літають, і багато вод, щоб напов­нити всі поля і всі джерела безліччю вод.
42: І затоплять місто, і стіни, і гори, і пагорби, і дерева у лісах, і траву на луках, і хлібні рослини їх;
43: і пройдуть, не спиняючись, до Вавилона і знищать його;
44: зберуться до нього й оточать його; проллють зірку і лють на нього. І підніметься пил і дим до самого неба, і всі навкруги будуть оплакувати його,
45: а ті, які залишаться підвладними йому, бу­дуть служити тим, що навели страх.
46: І ти, Асіє, співучаснице у надії Вавилона й у славі його:
47: горе тобі, бідна, за те, що уподібнювалася йому і прикрашала дочок твоїх у блудодіянні, щоб вони подобалися і славилися у коханців твоїх, які бажали завжди блудодіяти з тобою.
48: Ти наслідувала ненависного в усіх ділах і заходах його.
49: За те,— говорить Бог,— пошлю на тебе біди: удівство, убогість, і голод, і меч, і моровицю, щоб спустошити доми твої насильст­вом і смертю.
50: І слава могутности твоєї засохне, як квітка, коли настане спека, послана на тебе.
51: Ти зне­можеш, як убога, побита і поранена жінками, щоб люди знатні і коханці не могли приймати тебе.
52: Чи став би Я так ненавидіти тебе,— говорить Господь,—
53: якби ти не убивала обраних Моїх повсякчас, піднімаючи руки на поразку їх і глумлячись зі смерти їх, коли ти була у сп’янінні?
54: Прикрашай твоє лице.
55: Мзда блудодіяння твого у надрі твоєму; за те й одержиш ти винагороду.
56: Як чинила ти з обраними Моїми,— говорить Господь,— так з тобою вчинить Бог, і піддасть тебе бідам.
57: Діти твої загинуть від голоду, ти впадеш від меча, міста твої будуть зруйновані, і всі твої впадуть у полі від меча.
58: А які на горах, ті загинуть від голоду, і будуть їсти плоть свою через нестачу хліба і пити кров через нестачу води.
59: У нещасті підеш по морях,— і там зустрінеш біди.
60: Під час переходів твоїх вони кинуться на спустошене місто, і знищать частину землі твоєї, і частину слави твоєї знищать.
61: Розорена, ти послужиш для них соломою, а вони для тебе будуть вогнем;
62: і знищать тебе, і міста твої, землю твою, гори твої, усі ліси твої і дерева родючі спалять вогнем.
63: Синів твоїх поведуть у полон, майно твоє захоплять у здобич, і славу твою знищать.