Біблія українською мовою

Третя книга Ездри

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив,
2: що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань.
3: І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму:
4: ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього.
5: Ось, я ще тремчу сер­цем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч.
6: Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця.
7: І сказав я: Владико Господи!­ якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов ме­не праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє,
8: укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього­ страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою:
9: бо Ти судив ме­не гідним, щоб показати мені ос­танні часи. І Він сказав мені:
10: таке значення видіння цього:
11: орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є цар­ство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму;
12: але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі.
13: Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього.
14: У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів.
15: Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять.
16: Таке зна­чення дванадцяти крил, бачених тобою.
17: А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його,
18: це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму.
19: А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає,
20: що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть.
21: Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того ча­су, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця.
22: А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає,
23: що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над зем­лею і жителями її
24: з більшим утис­ком, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла,
25: бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому.
26: А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з ца­рів помре на постелі своїй, втім, з муками,
27: а двох інших пожере меч;
28: меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча.
29: А що ти бачив, два підкрильних пе­ра перейшли на голову, яка знахо­диться з правого боку,
30: це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь.
31: Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув,
32: це— Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх.
33: Він поставить їх на суд живих і, ви­­крив­ши їх, покарає їх.
34: Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку.
35: Такий сон, бачений тобою, і таке значення його.
36: Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього.
37: Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці;
38: і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти­ і зберігати ці таємниці.
39: А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі по­ка­зано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
40: Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повер­нувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені:
41: чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці?
42: Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі.
43: Невже мало бід, що сталися з нами?
44: Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион.
45: Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав:
46: надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова;
47: бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті.
48: І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолити­ся за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій.
49: Тепер ідіть кожен у дім свій, і я при­­йду до вас після цих днів.
50: І пішов народ, як я сказав йому, у місто,
51: а я­ залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.