Біблія українською мовою

Друга книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Ось останні слова Давида, висловлювання Давида, сина Ієссеєвого, висловлювання мужа, поставленого високо, помазаника Бога Якова і солодкого співака Ізраїлевого:
2: Дух Господній говорить у мені, і слово Його на язиці моєму.
3: Сказав Бог Ізраїлів, говорила про мене скеля Ізраїлева: той, хто воло­дарює над людьми, буде праведний, володарюючи в страху Божому.
4: І як на світанку ранковому, при сході сонця на безхмарному небі, від сяйва після дощу виростає трава з землі,
5: чи не так дім мій у Бога? Бо завіт вічний ук­лав Він зі мною, міцний і непоруш­ний. Чи не так виходить від Нього все спасіння моє і все бажання моє?
6: А нечестиві будуть, як викинуте терня, яке не беруть рукою;
7: але хто торкається його, озброюється залізом або деревом списа, і вогнем спалює його на місці.
8: Ось імена хоробрих у Давида: Ісбосеф ахаманитянин, головний із трьох; він підняв спис свій на вісімсот чоловік і вразив їх в один раз.
9: За ним Єлеазар, син Додо, сина Ахохи, із трьох хоробрих, які були з Давидом, коли вони осудженням викликали филистимлян, які зібралися на війну;
10: ізраїльтяни вийшли проти них, і він став і вражав филистимлян до того, що рука його стомилася і прилипла до меча. І дарував Господь у той день велику перемогу, і народ пішов за ним тільки для того, щоб оббирати вбитих.
11: За ним Шамма, син Аги, гараритянин. Коли филистимляни зібралися у Фириї, де було поле, засіяне сочевицею, і народ побіг від филистимлян,
12: то він став серед поля і зберіг його і вразив филистимлян. І дарував тоді Господь велику перемогу.
13: Троє цих головних із трид­цяти вождів пішли і ввійшли під час жнив до Давида в печеру Одоллам, коли юрби филистимлян стояли в до­лині рефаїмів.
14: Давид був тоді в укріпленому місці, а загін фили­стимлян— у Вифлеємі.
15: І захотів Давид пити, і сказав: хто напоїть мене водою з колодязя Вифлеємського, що біля воріт?
16: Тоді троє цих хоробрих пробилися крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя Вифлеємського, що біля воріт, і взяли і принесли Давиду. Але він не захотів пити її і вилив її у славу Господа,
17: і сказав: збережи мене Господи, щоб я зробив це! чи не кров це людей, які ходили з небезпекою для власного життя? І не захотів пити її. Ось що зробили ці троє хоробрих!
18: І Авесса, брат Іоава,­ син Саруїн, був головним із трьох; він убив списом своїм триста чоловік і був у славі у тих трьох.
19: Із трьох він був найзнатнішим і був начальником, але з тими трьома не рівняв­ся.
20: Ванея, син Іодая, чоловіка хороб­рого, великий за ділами, з Кавцеїла; він уразив двох синів Ариїла моавитського; він же спустився й убив лева у рові в сніжний час;
21: він же убив одного єгиптянина, людину по­важну; у руці єгиптянина був спис, а він пішов до нього з палкою і відняв спис з руки єгиптянина, й убив його власним його списом:
22: ось що зробив Ванея, син Іодаїв, і він був у сла­ві у трьох хороб­рих;
23: він був знат­­нішим тридцяти, але з тими трьома не рівнявся. І по­ставив його Давид найближчим виконавцем своїх наказів.
24: [Ось імена сильних царя Давида:] Асаїл, брат Іова,— у числі тридцяти; Елханан, син Додо, з Вифлеєма,
25: Шамма хародитянин, Елика хародитянин,
26: Херец палтитянин, Іра, син Ікеша, фекоїтянин,
27: Евиезер анафофянин, Мебуннай хушатянин,
28: Цалмон ахохитянин, Магарай нетофафянин,
29: Хелев, син Баани, нетофафянин, Іттай, син Рибая, з Ги­ви синів Веніамінових,
30: Ванея пирафонянин, Іддай з Нахле-Гааша,
31: Ави-Албон арбатитянин, Азмавет бархюмитянин,
32: Елияхба шаалбонянин; із синів Яшена— Іонафан,
33: Шама гараритянин, Ахиам, син Шарара, араритянин,
34: Елифелет, син Ахасбая, сина Магахати, Елиам, син Ахитофела, гилонянин,
35: Хец­рай кармилитянин, Паарай арбитянин,
36: Ігал, син Нафана, з Цоби, Бані гадитянин,
37: Целек аммонитянин, Нахарай беротянин, зброєносець Іоава, сина Саруї,
38: Ира Итритянин, Гареб Итритянин,
39: Урія хеттеянин. Усіх тридцять сім.