Біблія українською мовою

Друга книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Після цього Давид запитав Гос­­­пода, говорячи: чи йти мені в яке-небудь місто Іудине? І сказав йому Господь: іди. І сказав Давид: ку­ди йти? І сказав Він: у Хеврон.
2: І пішов туди Давид і обидві дружини його, Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кар­милитянка.
3: І людей, які були з ним, привів Давид, кожного з родиною його, й оселилися в місті Хевроні.
4: І прийшли мужі Іудині і помазали там Давида на царство над домом Іудиним. І донесли Давиду, що жителі Іависа галаадського поховали Саула.
5: І відправив Давид послів до жи­телів Іависа галаадського, сказати їм: благословенні ви у Господа за те, що зробили цю милість господареві своєму Саулу, [помазаникові Господ­ньому,] і поховали його [та Іонафана, сина його],
6: і нині нехай віддасть вам Господь милістю й істиною; і я зроблю вам благодіяння за те, що ви це зробили;
7: нині нехай зміцняться руки ваші, і будьте мужні; бо господар ваш Саул помер, а мене помазав дім Іудин царем над собою.
8: Але Авенир, син Нирів, начальник війська Саулового, взяв Ієвосфея, сина Саулового, і привів його в Маханаїм,
9: і поставив його царем над Галаадом, і Ашуром, і Ізреелем, і Єфремом, і Веніаміном, і над усім Ізраїлем.
10: Сорок років було Ієвосфею, синові Сауловому, коли він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Тільки дім Іудин залишився з Давидом.
11: Всього часу, в який Давид царював у Хевроні над домом Іудиним, було сім років і шість місяців.
12: І вийшов Авенир, син Нирів, і слуги Ієвосфея, сина Саулового, з Маханаїма в Гаваон.
13: Вийшов і Іоав, син Саруї, зі слугами Давида, і зустрілися біля Гаваонського ставу, і засіли ті на одній стороні ставу,­ а ці на іншій стороні ставу.
14: І сказав Авенир Іоаву: нехай встануть юнаки і пограють перед нами. І сказав Іоав: нехай встануть.
15: І встали і пішли кількістю дванадцять веніамитян з боку Ієвосфея, сина Саулового, і дванадцять зі слуг Давидових.
16: Вони схопили один одного за голову, встромили меч один одному в бік і упали разом. І було названо це місце Хелкаф-Хаццурим, що в Гаваоні.
17: І відбулася в той день найжорстокіша битва, і Авенир з людьми ізраїльськими був уражений слугами Давида.
18: І були там три си­ни Саруї: Іоав, і Авесса, й Асаїл. Асаїл же був легкий на ноги, як сар­на в полі.
19: І погнався Асаїл за Авениром і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ні ліворуч від слідів Авенира.
20: І оглянувся Аве­нир назад і сказав: чи ти це, Асаїл? Той сказав: я.
21: І сказав йому Авенир: ухилися праворуч або ліворуч, і вибери собі одного зі слуг і візь­ми собі його озброєння. Але Асаїл не захотів відстати від нього.
22: І пов­торив Авенир ще, говорячи Асаїлу: відстань від мене, щоб я не повалив тебе на землю; тоді з яким лицем з’явлюся я до Іоава, брата твого?
23: [і де це буває? повернися до брата твого Іоава.] Але той не захотів відстати. Тоді Авенир, повернувши спис, уразив його в живіт; спис пройшов наскрізь його, і він упав там же і помер на місці. Усі, проходячи через те місце, де упав і помер Асаїл, зупинялися.
24: І переслідували Іоав і Авесса Авенира. Сонце вже зайшло, коли вони прийшли до пагорба Ам­ма, що проти Гиаха, на дорозі до пустелі Гаваонської.
25: І зібрали­ся веніамитяни навколо Авенира і склали одне ополчення, і стали на вершині одного пагорба.
26: І звернувся Авенир до Іоава, і сказав: чи вічно буде пожирати меч? Чи ти не знаєш, що наслідки будуть сумні? І доки ти не скажеш людям, щоб вони перестали переслідувати братів своїх?
27: І сказав Іоав: живий Бог! якби ти не говорив інше, то ще ранком перестали б люди переслідувати братів своїх.
28: І засурмив Іоав трубою, і зупинився весь народ, і не переслідували більше ізраїльтян; битва припинилася.
29: Авенир же і люди його йшли рівниною всю ту ніч і перейшли Йордан, і пройшли весь Битрон, і прийшли в Маханаїм.
30: І повернувся Іоав від переслідування Авенира і зібрав весь народ, і бракувало зі слуг Давидових дев’ятнад­цять чоловік, крім Асаїла.
31: Слуги ж Давидові вразили веніамитян і людей Авенирових; упало їх триста шістдесят чоловік.
32: І взяли Асаїла і поховали його в гробі батька його, що у Вифлеємі. Іоав же з людьми своїми йшов усю ніч і на світанку прибув у Хеврон.