Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Друге соборне послання Петра: 2 Пет. 1:20–2:9
Глава 1
зач. 641Си́мон Петро́, раб і Апо́стол Іісу́са Христа́, тим, хто прийня́в з на́ми одна́ково дорогоці́нну ві́ру в пра́вді Бо́га на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́:
2благода́ть і мир вам хай примно́житься в пізна́нні Бо́га і Христа́ Іісу́са, Го́спода на́шого.
3Як від Боже́ственної си́ли Його́ даро́вано нам усе́ потрі́бне для життя́ і благоче́стя, че́рез пізна́ння Того́, Хто покли́кав нас сла́вою та бла́гістю,
4яки́ми даро́вані нам вели́кі й дорогоці́нні обі́тниці, щоб ви че́рез них ста́ли прича́сниками Бо́жого єства́, віддали́вшись від пану́ючого в сві́ті розтлі́ння по́хоттю:
5то ви, доклада́ючи до цьо́го всю стара́нність, покажі́ть у ві́рі ва́шій чесно́ту, в чесно́ті розсу́дливість,
6в розсу́дливості стри́маність, у стри́маності терпі́ння, в терпі́нні благоче́стя,
7в благоче́сті братолю́бність, у братолю́бності любо́в.
8Якщо́ це у вас є і примно́жується, то ви не зали́шитесь без у́спіху і пло́ду в пізна́нні Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.
9А в ко́го цього́ нема́, той сліпи́й, закри́в о́чі, забу́в про очи́щення попере́дніх гріхі́в свої́х.
зач. 6510Тому́, бра́ття, все бі́льше і бі́льше стара́йтесь утве́рджувати ва́ше покли́кання та вибрання́; так ді́ючи, ви ніко́ли не спіткне́тесь,
11бо так відкри́ється для вас ві́льний вхід до ві́чного Ца́рства Го́спода на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́.
12Зара́ди то́го я ніко́ли не переста́ну нага́дувати вам про це, хоч і ви зна́єте і утве́рджені в спра́вжній і́стині.
13Справедли́вим же вважа́ю, до́ки перебува́ю в цій тіле́сній хра́мині, спонука́ти вас нага́дуванням,
14зна́ючи, що незаба́ром пови́нен поки́нути осе́лю мою́, як і Госпо́дь наш Іісу́с Христо́с відкри́в мені́.
15Бу́ду ж стара́тися, щоб ви і по відхо́ді мої́м пам’ята́ли це.
16Бо ми сповісти́ли вам си́лу і прише́стя Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, не йдучи́ за хитрому́дрими байка́ми, а бу́вши очеви́дцями Його́ ве́личі.
17Бо Він прийня́в від Бо́га Отця́ честь і сла́ву, коли́ від вели́чної сла́ви дійшо́в до Ньо́го таки́й го́лос: Цей є Син Мій Улю́блений, у Котро́му Моє́ благоволі́ння.
18І цей го́лос, що зійшо́в з небе́с, ми чу́ли, перебува́ючи з Ним на горі́ святі́й.
19До то́го ж ма́ємо найдостові́рніше проро́че сло́во; і ви до́бре ро́бите, коли́ зверта́єтесь до ньо́го, як до світи́льника, що ся́є в те́мному мі́сці, до́ки почне́ розвидня́тися день і зася́є ранко́ва зі́рка в серця́х ва́ших,
зач. 6620зна́ючи наса́мперед те, що нія́ке проро́цтво в Писа́нні не мо́жна ви́рішити само́му собо́ю.
21Бо ніко́ли не було́ проро́цтва з во́лі людсько́ї, а промовля́ли його́ святі́ Бо́жі лю́ди, яки́х просвіща́в Дух Святи́й.
Глава 2
1Були́ і лжепроро́ки се́ред люде́й, як і у вас бу́дуть лжевчителі́, які́ внесу́ть згу́бні є́ресі і, відріка́ючись від Го́спода, Котри́й відкупи́в їх, накли́чуть самі́ на се́бе ско́ру поги́бель.
2І бага́то наслі́дують ї́хню розпу́сту, і че́рез них доро́га і́стини бу́де в ганьбі́.
3І че́рез користолю́бство бу́дуть лови́ти вас обле́сливими слова́ми; суд їм давно́ гото́вий і заги́бель ї́хня не дріма́є.
4Бо якщо́ Бог не поми́лував а́нгелів, які́ согріши́ли, а, зв’яза́вши пу́тами пеке́льної те́мряви, відда́в зберіга́ти їх на суд для покара́ння;
5і якщо́ не пощади́в пе́ршого сві́ту, а у восьми́ ду́шах збері́г роди́ну Но́я, пропові́дника пра́вди, коли́ наві́в пото́п на світ нечести́вих;
6і якщо́ міста́ Содо́м та Гомо́рру, засуди́вши на зни́щення, спопели́в, показа́вши при́клад майбу́тнім нечести́вцям,
7а пра́ведного Ло́та, вто́мленого життя́м се́ред люде́й шале́ної розпу́сти, ви́зволив
8(бо цей пра́ведник, живучи́ се́ред них, ба́чив і чув беззако́нні діла́ ї́хні і тим щодня́ му́чив свою́ пра́ведну ду́шу), –
зач. 679то, звича́йно, зна́є Госпо́дь, як визволя́ти благочести́вих від споку́си, а беззако́нників трима́ти на день су́ду, для покара́ння,
10а найпа́че тих, котрі́ йдуть услі́д за скве́рними по́хотями пло́ті, зневажа́ють нача́льства, зухва́лі, сваві́льні і не боя́ться злосло́вити ви́щих,
11тоді́ як і А́нгели, переве́ршуючи їх мі́ццю і си́лою, не промовля́ють на них пе́ред Го́сподом докі́рливого су́ду.
12Вони́, як безслове́сні твари́ни, води́мі приро́дою, наро́джені на уло́влення та зни́щення, лихосло́влячи те, чого́ не розумі́ють, в розтлі́нні своє́му зни́щаться,
13вони́ оде́ржать відпла́ту за беззако́ння, бо вони́ вважа́ють насоло́дою повсякде́нну ро́зкіш; скверни́телі та соромі́тники, вони́ насоло́джуються обма́нами свої́ми, бенкету́ючи з ва́ми;
14о́чі у них спо́внені блудодія́ння і безпереста́нного гріха́, вони́ зва́блюють ду́ші неутве́рджені; се́рце ї́хнє при́вчене до користолю́бства; це – сини́ прокля́ття.
15Залиши́вши прями́й шлях, вони́ заблуди́лися, йдучи́ сліда́ми Валаа́ма, си́на Восо́рового, яки́й полюби́в мзду непра́ведну,
16але́ був ви́критий у своє́му беззако́нні: безслове́сна осли́ця, промо́вивши людськи́м го́лосом, зупини́ла безу́мство проро́ка.
17Це безво́дні джере́ла, імла́ та хма́ри, що їх жене́ ві́тер: для них пригото́ваний мо́рок ві́чної те́мряви.
18Бо, висло́влюючи наду́те пустослі́в’я, вони́ ло́влять у плотські́ по́хоті і розпу́сту тих, які́ ле́две відста́ли від перебува́ючих в ома́ні.
19Обіця́ють їм во́лю, бу́дучи самі́ раба́ми тлі́ння; бо хто ким перемо́жений, той тому́ і раб.
20Бо якщо́, позба́вившись скве́рн сві́ту че́рез пізна́ння Го́спода і Спаси́теля на́шого Іісу́са Христа́, вони́ знов заплу́туються в них і перемага́ються ни́ми, то оста́ннє бува́є для них гі́рше за пе́рше.
21Кра́ще б їм не пізна́ти доро́ги пра́вди, ніж, пізна́вши, поверну́тися наза́д від пере́даної їм свято́ї за́повіді.
22Але́ з ни́ми стає́ться за правди́вим прислі́в’ям: пес поверта́ється до своє́ї блюво́тини, і: ви́мита свиня́ йде валя́тися в багно́.