Біблія українською мовою

Друга книга Маккавеїв

наступний розділ →

Розділ 1
1: Братам юдеям у Єгипті— радуватися; брати юдеї у Єрусалимі й у всій країні юдейській бажають щасливого миру.
2: Нехай благо­діє вам Бог і нехай пом’яне завіт Свій з вірними рабами Своїми: Авраамом, Ісааком і Яковом!
3: Нехай дасть усім вам серце, щоб шанувати Його і виконувати волю Його всім серцем і всією душею!
4: Нехай відкриє серце ваше для закону Його і ве­лінь і дарує мир!
5: Нехай почують моління ваші і нехай буде милостивий до вас, і нехай не залишить вас під час біди!
6: Так нині тут ми молимося за вас.
7: У царювання Димитрія, у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, писали до вас у скорботі і страждан­нях, які спіткали нас у ті роки, як ві­­­­дійшов Іасон і співумисники його від святої землі і царства.
8: Во­ни спа­лили ворота і пролили невинну кров. Тоді ми молилися Господу і були почуті, і приносили жертву і семидал, і запалювали світильники,­ і по­кладали хліби.
9: І нині звершуйте свя­то кущів у місяці Хас­леві.
10: У сто вісімдесят восьмому році, живучи в Єрусалимі й у Юдеї, і старійшини й Іуда— Аристовулу, учите­леві царя Птоломея, який походить з роду помазаних священиків, і юдеям, які перебувають у Єгипті,— радуватися і бути здоровими.
11: Визволені Богом від великих небезпек, ми урочисто дякуємо Йому, ніби ми є ті, що боролися проти царя,
12: оскіль­­ки Він вигнав тих, що ополчилися на святий град.
13: Бо коли цар пішов­ у Персію і з ним військо, яке здавалося непереможним, вони уражені були у храмі Нанеї через обман, ужи­тий жерцями Нанеї.
14: Са­ме, коли Антиох, ніби маючи намір з’єднатися з нею, прийшов на те міс­це, а друзі, які були з ним, прийшли­ взяти гро­ші, як посаг,
15: і жерці На­неї запропонували їх, і Антиох з не­ба­гатьма увійшов усередину храму,— тоді вони зачинили храм, як тільки ввійшов Антиох,
16: і, відкривши потайний отвір у склепінні, стали кидати каміння, й уразили проводиря і тих, що були з ним, і, розсікши на частини і відрубавши голови, викинули їх до тих, що знаходилися зовні.
17: В усьому благословенний Бог наш, Який віддав нечестивців.
18: От­же, маючи намір у двадцять п’ятий день Хаслева святкувати очищення храму, ми знайшли за потріб­не сповістити вас, щоб і ви звершили свя­то­ кущів і вогню, подібно до того, як Не­­ємія, побудувавши храм і жер­товник, приніс жертву.
19: Бо коли батьки наші відведені були у Персію, тоді благочестиві священики, узявши вогонь з жертовника таємно,­ сховали його у глибині колодязя, який мав безводне дно, і в ньому без­печно зберегли його, оскільки нікому не відоме було це місце.
20: Після ж багатьох років, коли угодно було Богу, Неємія, присланий від Перського царя, послав за цим вогнем нащадків тих священиків, які сховали його. Коли ж оголо­сили нам, що не знайшли вогню, а тільки густу воду,
21: тоді він наказав їм, почерпнувши, принести її; і коли потім приготовані були жертви, Неємія наказав священикам ок­ропити цією водою дрова і покладене на них.
22: Коли ж це було зроблено, і настав час, коли засяяло солнце, раніше закрите хмарами, тоді запалився великий вогонь, так що всі здивувалися.
23: Священики ж, доки горіла жертва, звершували молитву,­ священики і всі; Іонафан починав, а інші приспівували, як і Неємія.
24: Молитва ж була така: «Господи, Гос­поди Боже, Творче усіх, страшний і сильний, і праведний і милос­тивий, єдиний Цар і благодійник,
25: єдиний податель усього, єдиний праведний і всемогутній і вічний, Який визволяє Ізраїля від усякого зла, Який обрав батьків і освятив їх!
26: Прийми жертву цю за весь народ Твій— Ізраїля, і збережи цей наділ Твій, і освяти його;
27: збери розсіяння наше, визволи поневолених язичниками, зглянься на принижених і знехтуваних, і нехай пізнають язичники, що Ти Бог наш;
28: покарай гнобителів і тих, що крив­дять нас з гордовитістю,
29: насади на­род Твій на святому місці Твоєму, як сказав Мойсей».
30: Священики співали при цьому урочисті пісні.
31: Коли ж жертва була спалена, Неємія наказав водою, що залишилася, полити вели­кі камені.
32: Як тільки це було зроблено, спалахнуло полум’я, але від світла, що засяяло від жертовника, воно зникло.
33: Коли ця подія стала відомою, і донесено було цареві пер­сів, що у тім місці, де переселені священики сховали вогонь, виявила­ся вода, якою Неємія і ті, що були з ним, освятили жертви;
34: цар, після­ дослідження справи, відгородив це місце, як священне.
35: І тим, до кого цар благоволив, він роздавав багато­ дарів, які сам одержував.
36: Ті, що бу­ли з Неємією, прозвали це міс­це Не­фтар, що означає: «очищення»; багатьма ж називається воно Нефтай.