Біблія українською мовою

Четверта книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала.
2: І сказав Ілля Єлисеєві: залишся тут, бо Господь посилає мене у Вефиль. Але Єлисей сказав: живий Господь і жива душа твоя! не залишу­ тебе. І пішли вони у Вефиль.
3: І вийшли сини пророків, що у Вефилі, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь піднесе господа­ря твого над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
4: І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь посилає мене в Єрихон. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І прийшли в Єрихон.
5: І підійшли сини пророків, що у Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь бере господаря твого і піднесе над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
6: І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли обоє.
7: П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали віддалік навпроти них, а вони обоє стояли біля Йордану.
8: І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому.
9: Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно.
10: І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде.
11: Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо.
12: Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, ко­лісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини.­
13: І підняв милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану;
14: і взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі,— Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей.
15: І побачили його сини пророків, що у Єрихоні, здаля, і сказали: спочив дух Іллі на Єлисеєві. І пішли назустріч йому, і поклонилися йому до землі,
16: і сказали йому: ось, є у нас, рабів твоїх, чоловік п’ятдесят, люди сильні; нехай би вони пішли і пошукали господаря твого; може, відніс його Дух Господній і поставив його на одній з гір, або на одній з долин. Він же сказав: не посилайте.
17: Але вони приступали до нього дов­го, так що надокучили йому, і він ска­зав: пошліть. І послали п’ятдесят чо­ловік, і шукали три дні, і не знайшли його,
18: і повернулися до нього, тим часом як він залишався в Єрихоні, і сказав їм: чи не говорив я вам: не ходіть?
19: І сказали жителі того міс­та Єлисеєві: ось, розташування цього­ міста добре, як бачить господар­ наш; але вода погана і земля неплідна.
20: І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди соли. І дали йому.
21: І вийшов він до джерела води, і ки­нув туди соли, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смер­ти, ні неплідности.
22: І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, що він сказав.
23: І пішов він звідти у Вефиль. Коли він ішов дорогою, малі діти вийшли з міста і насміхалися з нього і говорили йому: йди, плішивий! йди, плішивий!
24: Він озирнувся і побачив їх і прокляв їх ім’ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розірвали з них сорок дві дити­ни.
25: Звідси пішов він на гору Кармил, а звідти повернувся в Самарію.