Біблія українською мовою

Четверта книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: У дванадцятий рік Ахаза, ца­­ря Юдейського, став царем Осія, син Или, у Самарії над Ізраїлем­ і царювавдев’ять років.
2: І робив він неугодне в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, які були раніше нього.
3: Проти нього виступив Салманассар, цар Ассирійський, і зробився Осія підвладним йому і давав йому данину.
4: І помітив цар Ассирійський в Осії зраду, тому що він посилав послів до Сигора, царя Єгипетського, і не доставляв данину цареві Ассирійському щороку; і взяв його цар Ассирійський під варту, і закрив його у в’язниці.
5: І пішов цар Ассирійський на всю землю, і підійшов до Самарії, і тримав її в облозі три роки.
6: В дев’ятий рік Осії взяв цар Ассирійський Самарію, і переселив ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля річки Гозан, і в містах мідійських.
7: Коли стали грішити сини Ізраїлеві перед Господом Богом своїм, Який вивів їх із землі Єгипетської, з-під руки фараона, царя Єгипетського, і стали шанувати богів інших,
8: і стали чинити за звичаями народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих, і за звичаямицарів ізраїльських, як чинили вони;
9: і ста­ли робити сини Ізраїлеві діла неугод­ні Господу Богу своєму, і спорудили собі висоти в усіх містах своїх, почи­наючивід сторожової вежі до укріпленого міста,
10: і поставили у себе статуї і зображення Астарт на усякому високому пагорбі й під усяким тінистим деревом,
11: і стали там звер­шувати куріння на усіх висотах, подібно до народів, яких вигнав від них Господь, і робили лихі справи, які прогнівляли Господа,
12: і служили ідолам, про яких говорив їм Господь: «не робіть цього»;
13: тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усякого прозорливця застерігав Ізраїля й Іуду, говорячи: поверніться з ваших злих доріг і додержуйтеся заповідей Моїх, уставів Моїх, згідно з усім вченням, яке Я заповів батькам вашим і яке Я дав вам через рабів Моїх, пророків.
14: Але вони не слухали і зробили жорсткою шию свою, як була шия батьків їхніх, які не вірували в Господа, Бога свого;
15: і нехтували устави Його, і завіт Його, який Він уклав з батьками їхніми, і одкровення Його, якими Він застерігав їх, і пішли вслід марнотам й змарнотились, і вслід народам навколишнім, про які Господь заповів їм, щоб не робили так, як вони,
16: і залишили всі заповіді Господа Бога свого, і зробили собі відлиті зображення двох тельців, і влаштували діброву, і поклонялися усьому воїнству небесному, і служили Ваалу,
17: і проводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили, і чародіяли, і віддалися тому, щоб робити неугодне в очах Господа і прогнівляти Його.
18: І прогнівався Господь сильно на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не залишилося нікого, крім одного коліна Іудиного.
19: І Іуда також не дотримувався заповідей Господа Бога свого, і чинив за звичаями­ ізраїльтян, як чинили вони.
20: І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, й упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжників, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.
21: Ізраїльтяни відокремилися від дому Давида і поставили царем Ієровоама, сина На­ватового; і відвернув Ієровоам ізра­їльтян від Господа, і втягнув їх у великий гріх.
22: І чинили сини Ізраїлеві за всіма гріхами Ієровоама, які він робив, не відступали від них,
23: доки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх рабів Своїх, пророків. І переселений Ізраїль із землі своєї в Ассирію, де він і до цього дня.
24: І переселив цар Ассирійський людей з Вавилона, і з Кути, і з Авви, і з Емафа, і з Сепарваїма, і оселив їху містах самарійських замість синів Ізраїлевих. І вони оволоділи Сама­рією, і стали жити в містах її.
25: І ос­кільки на початку проживання свого там вони не шанували Господа, то Господь посилав на них левів, які умертвляли їх.
26: І донесли цареві Ассирійському, і сказали: народи, яких ти переселив і оселив у містах самарійських, не знають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них львів, і ось вони умертвляють їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.
27: І повелів цар Ассирійський, і сказав: відправте туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і живе там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.
28: І прийшов один зі священиків, яких виселили із Самарії, і жив у Вефилі, й учив їх, як шанувати Господа.
29: Притому зробив кожен народ і своїх богів і поставив у капищах висот, які спорудили самаряни,— кожен народ у своїх містах, де живуть вони.
30: Вавилоняни зробили Суккот-Беноф, кутийці зробили Нергала, емафяни зробили Ашиму,
31: аввийці зробили Нивхаза і Тартака, а сепарваїмці спалювали синів своїх у вогні Адрамелеху й Анамелеху, богам сепарваїмським.
32: Тим часом шанували і Господа, і зробили у себе священиків висот зі свого середовища, і вони служили у них у капищах висот.
33: Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаєм народів, з яких виселили їх.
34: До сьогодні чинять вони за попередніми своїми звичаями: не бояться Господа і не роблять за уставами і за обрядами, і за законом і за заповідями, які заповів Господь синам Якова, якому дав Він ім’я Ізраїля.
35: Уклав Господь з ними завіт і заповів їм, говорячи: не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте жертв їм,
36: але Господа, Який вивів вас із землі Єгипетської силою великою і м’язами простертими,— Його шануйте і Йому поклоняйтеся,­ і Йому приносьте жертви,
37: і устави, й повеління, і закон, і заповіді, які Він написав вам, намагайтеся виконувати в усі дні, і не шануйте богів інших;
38: і завіту, який Я уклав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших,
39: тільки Господа Бога вашого шануйте, і Він визволить вас від руки усіх ворогів ваших.
40: Але вони не послухали, а чинили за попередніми своїми звичаями.
41: Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та й діти їхні і діти дітей їхніх до цього дня чинять так само, як робили батьки їхні.