Біблія українською мовою

Четверта книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: У двадцять сьомий рік Ієро­воама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський:
2: він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима.
3: Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його.
4: Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.
5: І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був началь­никомнад палацом і управляв народом землі.
6: Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
7: І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього.
8: У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царювавшість місяців.
9: Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
10: І склав проти нього змову Селлум, син Іави­са, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього.­
11: Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських.
12: Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвер­того роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так.
13: Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії.
14: І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього.
15: Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських.
16: І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючивід Фирци, за те, що містоне відчинило воріт, і розбив його, і всіх вагітних жінок у ньому розрубав.
17: У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Ме­наїм, син Гадія, над Ізраїлем і царювавдесять років у Самарії;
18: і ро­бив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої.
19: Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх.
20: І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі.
21: Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
22: І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього.
23: У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царювавдва роки;
24: і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
25: І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи­ із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього.
26: Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
27: У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царювавдвадцять років;
28: і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
29: У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію.
30: І склав змову Осія, син Или, проти­ Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафа­ма, сина Озиїного.
31: Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
32: У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського.
33: Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
34: Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він.
35: Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому.
36: Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
37: У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного.
38: І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками­ своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього.