Біблія українською мовою

Друге послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Отже, улюблені, маючи такі обітниці, очистимо себе від усякої скверни плоті і духу, здійснюючи святиню в страсі Божому.
2: Вмістіть нас. Ми нікого не скривдили, нікому не пошкодили, ні від кого не шукали користі.
3: Не на осуд кажу; бо я перед цим сказав, що ви в серцях наших, так щоб разом і вмерти і жити.
4: Я багато надіюсь на вас, багато хвалюся вами; я повен утіхи, маю радість велику, при всій скорботі нашій.
5: Бо, коли прийшли ми до Македонії, тіло наше не мало ніякого спокою, бо ми пригнічені були звідусіль: назовні – напади, всередині – страхи.
6: Але Бог, Котрий втішає смиренних, утішив нас прибуттям Тита,
7: і не тільки прибуттям його, але й утіхою, якою він утішався за вас, розповідаючи нам про вашу старанність, про ваш плач, про вашу щирість до мене, то ж я ще більше зрадів.
8: Отже, якщо я засмутив вас посланням, не жалію, хоч і пожалів був, бо бачу, що послання те засмутило вас, але на деякий час.
9: Тепер я радію не тому, що ви засумували, але що ви засумували до покаяння; бо сумували заради Бога, так що ніскільки не зазнали від нас шкоди.
10: Бо печаль заради Бога породжує незмінне покаяння до спасіння, а печаль мирська викликає смерть.
11: Бо те саме, що ви засмутились заради Бога, глядіть, яку викликало у вас щирість, які перепрошування, яке обурення на винуватого, який страх, яке бажання, яку ревність, яке покарання! У всьому ви показали себе чистими у цій справі.
12: Отже, якщо я писав до вас, то не ради кривдника і не заради скривдженого, але щоб вам відкрилося піклування наше про вас перед Богом.
13: Тому ми втішились утіхою вашою, і ще більше зраділи радістю Тита, що ви всі заспокоїли дух його.
14: Отож я не лишився в соромі, якщо чим-небудь про вас похвалився перед ним, але як вам ми говорили всю істину, так і перед Титом похвала наша виявилася правдивою.
15: І серце його дуже прихильне до вас, при спомині про послушність усіх вас, як ви прийняли його зі страхом і трепетом.
16: Отож радію, що в усьому можу покластись на вас.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Сповіщаємо вам, браття, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
2: бо вони серед великого випробування скорботами дуже багаті на радість; і глибока вбогість їхня дуже багата на щедрість їхню.
3: Бо вони доброзичливі по силах і над сили – я свідок;
4: вони дуже переконливо просили нас прийняти дар і участь їхню у служінні святим;
5: і не тільки те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, по-перше, Господу, потім і нам з волі Божої;
6: тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і закінчив у вас і це добре діло.
7: А як ви багаті всім: вірою і словом, і пізнанням, і всіляким старанням, і любов'ю вашою до нас,– так багатійте і цією чеснотою.
8: Кажу це не як повеління, але старанністю інших випробовую щирість і вашої любові.
9: Адже ви знаєте благодать Господа нашого Іісуса Христа, що Він, будучи багатим, став убогим ради вас, щоб ви збагатились Його убогістю.
10: Я даю на це пораду: бо це корисно вам, котрі не тільки почали робити це, але й бажали того ще з минулого року.
11: Зробіть же тепер саме діло, щоб чого ревно бажали, те й виконано було по достатку.
12: Бо коли є старанність, то вона приймається дивлячись на те, хто що має, а не на те, чого не має.
13: Не треба, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівномірність.
14: Нині ваш надлишок на доповнення їхнього недостатку; а потім їхній надлишок на доповнення вашого недостатку, щоб була рівномірність,
15: як написано: хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав недостатку.
16: Дяка Богові, Котрий поклав на серце Титове таку старанність до вас.
17: Бо, хоча я й просив його, а втім він, будучи дуже старанним, пішов до вас добровільно.
18: З ним послали ми також брата, якого по всіх церквах хвалять за благовістя,
19: і до того вибраного церквами супроводжувати нас для цього добродіяння, якому ми служимо на славу Самого Господа і відповідно до вашого старання,
20: оберігаючись, щоб нам не зазнати від кого нарікання при такій великій кількості пожертв, доручених нашому служінню;
21: бо ми дбаємо про добре не тільки перед Господом, але й перед людьми.
22: Ми послали з ними і брата нашого, старанність котрого не раз випробували багато в чому, і він тепер ще старанніший у великій впевненості у вас.
23: Що ж стосується Тита, – це мій товариш і співробітник у вас, а щодо братів наших, – це посланці церков, слава Христова.
24: Отож перед лицем церков дайте їм доказ любові вашої і того, що ми справедливо хвалимося вами.