Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Друге послання до Коринфян: 2 Кор. 12:20–13:2
Глава 12
1Не кори́сно хвали́тися мені́, бо я прийду́ до виді́нь і одкрове́нь Госпо́дніх.
2Зна́ю чолові́ка у Христі́, яки́й чотирна́дцять ро́ків тому́ (чи в ті́лі – не зна́ю, чи без ті́ла – не зна́ю: Бог ві́дає) узя́тий був до тре́тього не́ба.
3І зна́ю про тако́го чолові́ка (ті́льки не зна́ю – в ті́лі, чи без ті́ла: Бог ві́дає),
4що він був взя́тий в рай і чув невимо́вні слова́, яки́х люди́ні не мо́жна переказа́ти.
5Таки́м чолові́ком мо́жу хвали́тись; собо́ю ж не похвалю́ся, хіба́ ті́льки не́мочами мої́ми.
6А коли́ я захо́чу хвали́тися, не бу́ду безу́мний, бо скажу́ і́стину; але́ я утри́муюсь, щоб ніхто́ не поду́мав про ме́не бі́льше, ніж скі́льки в мені́ ба́чить або́ чу́є від ме́не.
7А щоб я не звели́чувався надзвича́йністю одкрове́нь, да́но мені́ жа́ло у плоть, а́нгел сатани́, пригні́чувати мене́, щоб я не велича́вся.
8Три́чі блага́в я Го́спода про те, щоб удали́в його́ від ме́не.
9Але́ Госпо́дь сказа́в мені́: до́сить для те́бе благода́ті Моє́ї, бо си́ла Моя́ верши́ться в не́мочі. І тому́ я зна́чно охо́чіше бу́ду хвали́тися не́мочами свої́ми, щоб перебува́ла в мені́ си́ла Христо́ва.
зач. 19510Тому́ я себе́ почува́ю до́бре в не́мочах, в кри́вдах, у неста́тках, в гоні́ннях, в у́тисках за Христа́, бо, коли́ я не́мічний, тоді́ си́льний.
11Я дійшо́в до безу́мства, хва́лячись; ви мене́ до цьо́го приму́сили. Вам би слід було́ хвали́ти мене́, бо в ме́не ні в чо́му нема́ недоста́тку супро́ти ви́щих Апо́столів, хоч я і ніщо́.
12Озна́ки Апо́стола ви́явилися пе́ред ва́ми вся́ким терпі́нням, знаме́ннями, чудеса́ми і си́лами.
13Бо чого́ не вистача́є у вас пе́ред і́ншими Церква́ми, хіба́ ті́льки того́, що сам я не був вам тягаре́м? Прості́ть мені́ таку́ прови́ну.
14Ось тре́тій раз я гото́вий йти до вас, і не бу́ду обтя́жувати вас, бо шука́ю не ва́шого, а вас. Не ді́ти пови́нні збира́ти майно́ для батькі́в, а батьки́ для діте́й.
15Я охо́че бу́ду витрача́ти своє́ і висна́жувати себе́ за ду́ші ва́ші, не зважа́ючи на те, що, надзвича́йно лю́блячи вас, я ме́нше люби́мий ва́ми.
16Припу́стимо, що сам я не обтя́жував вас, але́, бу́дучи хи́трим, лука́вством брав з вас.
17Але́ чи користува́вся я чим від вас че́рез кого́-не́будь з тих, кого́ посила́в до вас?
18Я упроси́в Ти́та і посла́в з ним одного́ з браті́в: чи скористува́вся Тит чим від вас? Чи не в одно́му ду́сі ми ді́яли? Чи не одно́ю доро́гою ходи́ли?
19Чи не ду́маєте ще, що ми ті́льки виправдо́вуємося пе́ред ва́ми? Ми гово́римо пе́ред Бо́гом, у Христі́, і все це, улю́блені, для ва́шого повча́ння.
зач. 19620Бо я бою́сь, щоб мені́, прийшо́вши до вас, не знайти́ вас таки́ми, яки́ми не бажа́ю, тако́ж щоб і вам не знайти́ мене́ таки́м, яки́м не бажа́єте: щоб не знайти́ у вас ро́збрату, за́здрості, гні́ву, сва́рок, на́клепів, я́бед, го́рдості, безла́ддя,
21щоб знов, коли́ прийду́, не прини́зив мене́ у вас Бог мій, і що́би не опла́кувати мені́ багатьо́х, що согріши́ли рані́ше і не пока́ялись у нечистоті́, блуді́ та непотрі́бстві, яке́ чини́ли.
Глава 13
1Тре́тій раз уже́ іду́ до вас. При уста́х двох або́ трьох сві́дків бу́де тверде́ вся́ке сло́во.
2Я попереджа́в і попереджа́ю, мо́вби перебува́ючи у вас вдру́ге, і тепе́р, бу́дучи відсу́тнім, пишу́ тим, які́ рані́ше согріши́ли, та всім і́ншим, що коли́ знов прийду́, не пощаджу́.
зач. 1973Ви шука́єте до́казу то́го, чи гово́рить в мені́ Христо́с: Він не безси́льний для вас, але́ си́льний у вас.
4Бо, хоч Він і розп’я́тий у не́мочі, але́ живи́й си́лою Бо́жою; і ми та́кож, хоч не́мічні в Ньо́му, але́ бу́демо живі́ з Ним си́лою Бо́жою у вас.
5Випробо́вуйте сами́х себе́, чи у ві́рі ви; сами́х себе́ дослі́джуйте. Чи ви не зна́єте сами́х себе́, що Іісу́с Христо́с у вас? Хіба́ ті́льки ви не те, чим пови́нні бу́ти.
6Про нас же, наді́юсь, дізна́єтесь, що ми те, чим бу́ти пови́нні.
7Мо́лимо Бо́га, щоб ви не чини́ли нія́кого зла, не для то́го, щоб нам показа́тися, чим пови́нні бу́ти; але́ щоб ви роби́ли добро́, хоч би ми здава́лися і не ти́ми, ким пови́нні бу́ти.
8Бо ми не си́льні про́ти і́стини, а си́льні за і́стину.
9Ми раді́ємо, коли́ ми не́мічні, а ви си́льні, за це ми і мо́лимось, за ва́шу доскона́лість.
10Для то́го я й пишу́ це у відсу́тності, щоб у прису́тності не вжи́ти суво́рості за вла́дою, да́ною мені́ Го́сподом до тво́рення, а не до розо́рення.
11А втім, бра́ття, ра́дуйтесь, удоскона́люйтесь, утіша́йтесь, бу́дьте одноду́мні, ми́рні, – і Бог любо́ві й ми́ру бу́де з ва́ми.
12Віта́йте оди́н о́дного цілува́нням святи́м. Віта́ють вас усі́ святі́!
13Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, і любо́в Бо́га Отця́ і єдна́ння Свято́го Ду́ха з усіма́ ва́ми. Амі́нь.