Біблія українською мовою

Друге послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: О, коли б ви були хоч трохи поблажливі до моєї нерозумності! Але ви і поблажливі до мене.
2: Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою.
3: Але боюсь, щоб, як змій хитрістю своєю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі.
4: Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Іісуса, Котрого ми не проповідували, чи коли б ви одержали іншого Духа, Котрого не одержали, чи інше благовістя, якого не приймали,– то ви були б дуже поблажливі до цього.
5: Але я думаю, що в мене нема ні в чому недостатку супроти вищих Апостолів:
6: хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім ми у всьому цілком відомі вам.
7: Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безкорисливо проповідував вам Євангеліє Боже?
8: Від інших церков я одержував плату для служіння вам; і, перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав,
9: бо нестаток мій доповняли браття, що прийшли з Македонії; і у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем.
10: По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахаії.
11: Чому ж я так роблю? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але як роблю, так і робитиму,
12: щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, в тому виявились такими ж, як і ми.
13: Бо такі лжеапостоли, лукаві робітники, які роблять вигляд Апостолів Христових.
14: І не дивно: адже сам сатана приймає вигляд Ангела світла,
15: а тому не велике діло, коли й слуги його приймають вигляд служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх.
16: Ще скажу: хай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене, хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися.
17: А що скажу, те скажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу.
18: Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися.
19: Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних:
20: ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об'їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б'є вас в обличчя.
21: На сором скажу, що на це у нас не вистачало сил. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозумності) смію і я.
22: Вони євреї? і я. Ізраїльтяни? і я. Сім'я Авраамове? і я.
23: Христові служителі? (в безумності говорю) – я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у темницях і багаторазово при смерті.
24: Від іудеїв п'ять разів дано було мені по сорок ударів без одного;
25: три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я в глибині морській;
26: багато разів був у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами,
27: в труді і у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі.
28: Крім сторонніх пригод, у мене щодня наплив людей, турбота про всі церкви.
29: Хто знемагає, з ким би і я не знемагав? Хто спокушається, за кого б я не палав?
30: Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю.
31: Бог і Отець Господа нашого Іісуса Христа, благословенний вовіки, знає, що я кажу правду.
32: У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх.
2: Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі – не знаю, чи без тіла – не знаю: Бог ві дає) узятий був до третього неба.
3: І знаю про такого чоловіка (тільки не знаю – в тілі, чи без тіла: Бог відає),
4: що він був взятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати.
5: Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми.
6: А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене.
7: А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався.
8: Тричі благав я Господа про те, щоб удалив його від мене.
9: Але Господь сказав мені: досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя вершиться в немочі. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова.
10: Тому я себе почуваю добре в немочах, в кривдах, у нестатках, в гоніннях, в утисках за Христа, бо, коли я немічний, тоді сильний.
11: Я дійшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього примусили. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти вищих Апостолів, хоч я і ніщо.
12: Ознаки Апостола виявилися перед вами всяким терпінням, знаменнями, чудесами і силами.
13: Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами, хіба тільки того, що сам я не був вам тягарем? Простіть мені таку провину.
14: Ось третій раз я готовий йти до вас, і не буду обтяжувати вас, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей.
15: Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше любимий вами.
16: Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, будучи хитрим, лукавством брав з вас.
17: Але чи користувався я чим від вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас?
18: Я упросив Тита і послав з ним одного з братів: чи скористувався Тит чим від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не одною дорогою ходили?
19: Чи не думаєте ще, що ми тільки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все це, улюблені, для вашого повчання.
20: Бо я боюсь, щоб мені, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте: щоб не знайти у вас розбрату, заздрості, гніву, сварок, наклепів, ябед, гордості, безладдя,
21: щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мій, і щоби не оплакувати мені багатьох, що согрішили раніше і не покаялись у нечистоті, блуді та непотрібстві, яке чинили.