Біблія українською мовою

Друга книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 35
1: І звершив Іосія в Єрусалимі­ пасху Господу, і закололи пас­хального агнця в чотирнадцятий деньпершого місяця.
2: І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Гос­подньому, З і сказав левитам, настав­никам усіх ізраїльтян, посвяченим Господу: поставте ковчег святий у храмі, який побудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам потреби носити йогона раменах; служіть тепер Господу Богу нашому і народу Його Ізраїлю;
3: и сказал левитам, наставникам всех Израильтян, посвященным Господу: поставьте ковчег святый в храме, который построил Соломон, сын Давидов, царь Израилев; нет вам нужды носить его на раменах; служите теперь Господу Богу нашему и народу Его Израилю;
4: станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, як запропоновано Давидом, царем Ізраїлевим, і як приписано Соломоном, сином його,
5: і стійте у святилищі, за розподілом поколінь між братами вашими, синами народу, і за розподілом поколінь серед левитів,
6: і заколіть пасхального агн­ця, й освятіться, і приготуйте його для братів ваших, роблячи згідно зі словом Господнім через Мойсея.
7: І дав Іосія в дарунок синам народу, усім, що знаходилися там, із дріб­ної худоби агнців і козлів молодих, усе для жертви пасхальної, числом тридцять тисяч і три тисячі волів. Це з майна царя.
8: І князі його від щи­­рости давали в дарунок народу, священикам і левитам: Хелкія і Захарія та Ієхиїл, начальники в домі Бо­жому, дали священикам для жерт­ви пасхальної дві тисячі шістсот [овець, агнців і козлів] і триста волів;
9: і Хонанія, і Шемаія, і Нафанаїл, брати його, і Хашавія, та Ієиел, й Іозавад, началь­ники левитів, подарували левитам для жертви пасхальної [овець] п’ять тисяч і п’ятсот волів.
10: Так влаштовано було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за велінням царським;
11: і закололи пасхаль­ного агнця. І кропили священики кров’ю, приймаючи її з рук левитів, а левити знімали шкуру;
12: і розподілили призначенедля всепалення, щоб роздати те по відділеннях поколінь серед синів народу, для при­ношення Господу, як написано в книзі Мойсеєвій. Те саме зробилиі з во­лами.
13: І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом; і священні жерт­ви зварили в казанах, горщи­ках і каструлях, і поспішно роздали всьому народові,
14: а потім при­го­тували для себе і для священиків, тому що священики, сини Ааронові, зайняті булиприношенням всепалення і жиру до ночі; через це і готували левити для себе і для священиків, синів Ааронових.
15: І спів­ці, сини Асафові, залишалисяна місцях своїх, за встановленням Давида й Асафа, й Емана й Ідифуна, прозорливця­ цар­ського, і воротарі біля кожних воріт: не треба булоїм відходити від служіння свого, тому що брати їхні левити готували для них.
16: Так влаштовано було все служіння Господу в той день, щоб звершити пасху і при­нести всепалення на жертовнику Гос­подньому, за велінням царя Іосії.
17: І звершували сини Ізраїлеві, які знаходилися там, пасху в той час і свято опрісноків протягом се­ми днів.
18: І не звершувалася така пасха в Ізраїлі від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звер­шував такої пасхи, яку звершив Іосія,­ і священики, і левити, і всі юдеї, й ізраїльтяни, які тамзнаходилися, і жителі Єрусалима.
19: У ві­­сім­над­цятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
20: Після всього того, що зробив Іосія в домі Божому[і як спалив вогнем цар Іосія і черевомовців, і волхвів, і капища, й ідолів, і діброви, що були в Єрусалимі та Юдеї, щоб утвердити слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому, не було подібного до нього раніше нього, хто звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією кріпкістю своєю, за всім за­коном Мойсеєвим; не постав і після нього подібний до нього. Однак же не відвернувся Господь від великої люті гніву Свого,— люті, якою розгнівався Господь на Юдею за всі образи, якими прогнівив Манассія. І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув дім Ізраїлів, і відкину місто Єрусалим, яке обрав, і храм, про який сказав: буде там ім’я Моє,] пішов Нехао, цар Єгипетський, на війну до Кархемиса на Євфраті; й Іосія вийшов назустріч йому.
21: І послав до нього Нехаопослів сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? Не проти тебе тепер іду я, але туди, де у мене війна. І Бог по­велів мені поспішати; не протився­ Богу, Який зі мною, щоб Він не погу­бив тебе.
22: Але Іосія не відсторонив­ся від нього, а приготувався, щоб во­ю­­­вати з ним, і не послухав слів Нехао від лиця Божого і виступив на битву на рівнину Мегиддо.
23: І вистрілили стрільці в царя Іосію, і сказав цар слугам своїм: відведіть мене, бо я тяжко поранений.
24: І звели його слу­ги його з колісниці, і посадили його в інший візок, який буву нього, і від­везли його в Єрусалим. І помер він, і похований у гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим оплакали Іосію.
25: Оплакав Іосію і Єремія в пісні жалісній; і говорили всі співці і співачки про Іосію в жалісних піснях своїх, відомихдо цього дня, і передали їх для вживання в Ізраїля; і ось вони вписані у книгужалісних пісень.
26: Інші діяння Іосії і чесноти його, відповідні приписам закону Господнього,
27: і діяння його, перші й останні, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.