Біблія українською мовою

Друга книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 26
1: І взяв весь народ юдейський Озію, якому булошістнадцять років, і поставили його царем на міс­це батька його Амасії.
2: Він оббу­дував Елаф і повернув його Юдеї, після того як спочив цар з батьками­ своїми.
3: Шістнадцяти років бувОзія, ко­ли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієхолія з Єрусалима.
4: І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Амасія, батько його;
5: і звертався він до Бога у дні Захарії, який навчав страху Божого; і в ті дні, коли він звертався до Господа, сприяв йому Бог.
6: І він вийшов і воював з филистимлянами, і зруй­нував стіни Гефа і стіни Іавнеї і стіни­ Азота; і побудував міста в областіАзотській і у филистимлян.
7: І допомагав йому Бог проти филистимлян і проти аравитян, що живуть у Гур-Ваалі, і протимеунитян;
8: і давали аммонитяни данину Озії, і дійшло ім’я його до меж Єгипту, тому що він був дуже сильний.
9: І побудував Озія вежі в Єрусалимі над воротами наріжними і над воротами долини і на розі, і зміцнив їх.
10: І побудував ве­­­жі в пустелі, і зробив багато водойм,­ тому що мав багато худоби, і на низині і на рівнині, і хліборобів і садів­ників у горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.
11: Було в Озії і військо, яке виходило на війну заго­нами, за рахунком у списку їх, складеним рукою Ієіела писаря і Маасеї наглядача, під проводом Хананії, одногоз головних сановників царських.
12: Уся кількість глав поколінь, з хоробрих воїнів, буладві тисячі шістсот,
13: і під їхньою рукою військової сили— триста сім тисяч п’ятсот, які вступали у битву з військовою мужністю, на допомогу ца­рю проти ворога.
14: І заготував для них Озія, для усього війська, щити і списи, і шоломи і лати, і луки і каміння­ для пращі.
15: І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для пускання стріл і великого каміння. І пронеслося ім’я його далеко, тому що він дивно огородив себе і зробився сильним.
16: Але коли він зробився сильним, загордилося серце його на загибель його, і він зробився злочинцем перед Господом Богом своїм, тому що ввійшов у храм Господній, щоб запалити фіміамна вівтарі кадильно­му.
17: І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, людей відмінних,
18: і стали проти Озії царя і сказали йому: не тобі, Озіє, кадити Господеві; це справасвящеників, синів Ааронових, посвячених для кадіння; вийди зі святилища, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.
19: І розгнівався Озія,— а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли він розгнівався на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед лицем священиків, у домі Господньому, біля вівтаря ка­дильного.
20: І глянув на нього Азарія­ первосвященик і всі священики; і ось у нього проказа на чолі його. І примушували його вийти звідти, та й сам він поспішав відійти, тому що вразив його Господь.
21: І був цар Озія прокаженим до дня смерти своєї, і жив в окремому домі і відлучений був від дому Господнього. А Іоафам, син його, був начальником над домом царським і управляв народом землі.
22: Інші діяння Озії, перші й останні, описав Ісая, син Амоса, пророк.
23: І спочив Озія з батьками своїми, і поховали його з батьками його на полі царських гробниць, тому що го­ворили: він прокажений. І став царем Іоафам, син його, замість нього.­