Біблія українською мовою

Друга книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Але в сьомий рік підбадьорився Іодай і прийняв у союз з собою начальників сотень: Азарію, сина Ієрохамового, й Ісмаїла, сина Ієгохананового, й Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаії, і Елишафата, сина Зихрі.
2: І вони про­йшли по Юдеї і зібрали левитів з усіх міст Юдеї і глав поколінь Ізраїлевих, і прийшли в Єрусалим.
3: І уклало все зібрання союз у домі Божому з царем. І сказав їм Іодай: ось син царя повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давидових.
4: Ось що ви зробіть: третина вас, що приходять у суботу, зі священиків і леви­тів, будеворотарями біля порогів,
5: і третина при домі царському, і третина біля воріт Ієсод, а весь народ на дворах дому Господнього.
6: І ніхтонехай не входить у дім Господній, крім священиків і службовців з левитів. Вони можуть увійти, тому що освячені; весь же народ нехай стоїть на сторожі Господній.
7: І нехай левити оточать царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, і хто буде входити в храм, нехай буде умертвлений. І будьте ви при царі, коли він буде входити і виходити.
8: І зробили левити й усі юдеї, як наказав Іодай священик; і взяли кожен людей своїх, які приходять у суботу, з тими, що відходять у суботу, тому що не відпустив священик Іодай чергу, яка змінялася.
9: І роздав Іодай священик начальникам сотень списи і малі й великі щити царя Давида, що булив домі Бо­­­жому;
10: і поставив весь народ, кож­ного зі зброєю його в руці його, від правої сторони храму до лівої сторони храму, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
11: І вивели сина царя, і поклали на нього вінець і прикраси, і поставили його ца­рем; і помазали його Іодай і сини його і сказали: нехай живе цар!
12: І почула­ Гофолія голос народу, який біжить і проголошує про царя, і вийшла до народу в дім Господній,
13: і побачила: і ось цар стоїть на підвищенні своєму при вході, і князі і труби біля царя, і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами, і співці з інструментами музичними і вправні у сла­вослів’ї. І роздерла Гофолія одяг свій і закричала: змова! змова!
14: І викли­кав Іодай священик начальників со­тень, які начальствують над вій­сь­ком, і сказав їм: виведіть її геть [із хра­му], і хто піде за нею, той буде умертвлений мечем. Тому що священик сказав: не умертвляйте її в домі Господньому.
15: І дали їй місце, і коли вона прийшла до входу кінських воріт царського дому, там умертвили її.
16: І уклав Іодай завіт між собою і між усім народом і царем, щоб бути їмнародом Господнім.
17: І пішов весь народ у капище Ваала, і зруйнували його, і жертовники його й ідолів його розтрощили; і Матфана, жерця Ваалового, умертвили перед жер­товниками.
18: І доручив Іодай справи дому Господнього священикам і левитам, [і відновив денні черги священиків і левитів,] як розподілив Давид у домі Господньому, для возношення всепалень Господу, як написано в законі Мойсеєвому, з радіс­тю і співом, за уставом Давидовим.
19: І поставив він воротарів біля воріт­ дому Господнього, щоб не мігвходити нечистий чого-небудь.
20: І взяв начальників сотень, і вельмож, і начальників у народі, і весь народ землі, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через верхні ворота в дім царський, і посадили царя на царський престіл.
21: І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем.