Біблія українською мовою

Друга книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: І було в Іосафата багато ба­гатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
2: І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
3: І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдей­ському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йдуз тобою на війну!
4: І сказав Іосафат царю Ізраїльському: за­питай сьогодні, що скаже Господь.
5: І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть йогов руку царя.
6: І ска­зав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.­
7: І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
8: І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
9: Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царськийодяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
10: І зробив собі Седекія, син Хена­ани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
11: І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть йогоГосподь у руку царя.
12: Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
13: І сказав Михей: живий Господь,— що скаже мені Бог мій, те проречу я.
14: І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
15: І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
16: Тоді Михейсказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря,— і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
17: І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
18: І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я ба­чив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
19: І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
20: І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
21: Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
22: І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійтив уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
23: І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говори­ти в тобі?
24: І сказав Михей: ось, ти побачиш цев той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
25: І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
26: і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
27: І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
28: І пішов цар Ізраїльський та Іоса­фат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
29: І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царськийодяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
30: І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з вели­ким, а тільки з одним царем Ізраїль­ським.
31: І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський,— і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
32: І коли побачили начальники колісниць, що цене був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
33: Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і пора­нив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
34: Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.