Біблія українською мовою

Перше послання до Солунян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І тому, не стерпівши більше, ми захотіли залишитися в Афінах одні,
2: і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співучасника нашого в благовіствуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,
3: щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.
4: Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.
5: Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатись про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник, і не став марним труд наш.
6: Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам'ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
7: то ми, при всій скорботі і потребі нашій, втішалися за вас, браття, заради вашої віри;
8: бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.
9: Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,
10: і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і доповнити те, чого не вистачило вірі вашій?
11: Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Іісус Христос хай направить шлях наш до вас.
12: А вас Господь хай сповнить і збагатить любов'ю один до одного і до всіх, якою ми сповнені до вас,
13: щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Іісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Іісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і угождати Богові, у тому ще більше зростали,
2: бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Іісуса.
3: Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;
4: щоб кожний з вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,
5: а не в пристрасті похотей, як язичники, що не знають Бога;
6: щоб ви ні в чому не поводились з братом своїм протизаконно й користолюбно: тому що Господь – месник за це все, як і раніше ми говорили вам і свідчили.
7: Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святості.
8: Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.
9: Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,
10: бо ви так і поводитесь з усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого
11: і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми заповідували вам:
12: щоб ви поводили себе благопристойно перед зовнішніми, і ні в чому не мали потреби.
13: Не хочу ж, браття, залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.
14: Бо, коли ми віруємо, що Іісус помер і воскрес, то й померлих в Іісусі Бог приведе з Ним.
15: Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не випередимо померлих,
16: тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніше;
17: потім ми, що залишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господу у повітрі, і так завжди з Господом будемо.
18: Отож втішайте один одного цими словами.