Біблія українською мовою

Перша книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рід­кісним у ті дні, видіння були не час­то.
2: І було в той час, коли Ілій лежав­ на своєму місці,— очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити,— З і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий;
3: и светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал в храме Господнем, где ковчег Божий;
4: воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я!
5: І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг.
6: Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай.
7: Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.
8: І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока.
9: І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму.
10: І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Саму­їле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори,­ [Господи,] бо чує раб Твій.
11: І ска­зав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах;
12: у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу;
13: Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту про­ви­ну,­ що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх;
14: і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік.
15: І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію.
16: Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я!
17: І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі.
18: І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він— Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить.
19: І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим.
20: І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім.
21: І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.]