Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Перше соборне послання Петра: 1 Пет. 1:1–2, 10–12; 2:6–10
Глава 1
зач. 581Петро́, Апо́стол Іісу́са Христа́, прише́льцям, розсі́яним у По́нті, Галаті́ї, Каппадокі́ї, Асі́ї і Віфіні́ї, ви́браним,
2за передба́ченням Бо́га Отця́ і освя́ченням Ду́ха, на послуша́ння і окро́плення Кро́в’ю Іісу́са Христа́: благода́ть вам і мир хай примно́жаться.
3Благослове́н Бог і Оте́ць Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, Котри́й з вели́кої Своє́ї ми́лості відроди́в нас воскресі́нням Іісу́са Христа́ з ме́ртвих для живо́го упова́ння,
4для спа́дщини нетлі́нної, чи́стої, нев’я́нучої, яка́ зберіга́ється на небеса́х для вас,
5яки́х си́ла Бо́жа че́рез ві́ру охороня́є для спасі́ння, що гото́ве відкри́тися в оста́нній час.
6Цьому́ раді́йте, посумува́вши тепе́р тро́хи, якщо́ тре́ба, від рі́зних споку́с,
7щоб ви́пробувана ві́ра ва́ша ви́явилася кошто́внішою за зо́лото, що ги́не, хоч і очища́ється вогне́м, на похвалу́ і честь і сла́ву в я́влення Іісу́са Христа́,
8Котро́го, не ба́чивши, лю́бите, і в Котро́го ві́руєте, хоч дони́ні не ба́чили, і раді́єте ра́дістю невимо́вною і пресла́вною,
9досяга́ючи, наре́шті, ві́рою ва́шою спасі́ння душ.
10До цьо́го-то спасі́ння нале́жали по́шуки і дослі́дження проро́ків, які́ провіща́ли про ви́значену вам благода́ть,
11дослі́джуючи, на котри́й і на яки́й час вка́зував су́щий в них Дух Христа́, споча́тку провіща́ючи Христо́ві стражда́ння і насту́пну за ни́ми сла́ву.
12Їм же було́ відкри́то, що не їм сами́м, а нам служи́ло те, що ни́ні пропові́дане ти́ми, хто благовіствува́в вам Ду́хом Святи́м, по́сланим з небе́с, у що бажа́ють прони́кнути А́нгели.
13Тому́, улю́блені, підпереза́вши чре́сла ро́зуму ва́шого, пильну́ючи, ма́йте доскона́лу наді́ю на благода́ть, що подає́ться вам у явлі́нні Іісу́са Христа́.
14Як слухня́ні ді́ти, не поверта́йтесь до по́хотей, що були́ в час ва́шого неві́дання,
15але́, за при́кладом Свято́го, Котри́й покли́кав вас, і самі́ бу́дьте святі́ в усі́х вчи́нках.
16Бо напи́сано: бу́дьте святі́, бо Я святи́й.
17І якщо́ ви назива́єте Отце́м Того́, Котри́й, незважа́ючи на осо́бу, су́дить ко́жного по діла́х, то зі стра́хом прово́дьте час мандрува́ння ва́шого,
18зна́ючи, що не тлі́нним срі́блом чи зо́лотом ви́зволені ви від су́єтного життя́, пере́даного вам від батькі́в,
19а дорогоці́нною Кро́в’ю Христа́, як непоро́чного і чи́стого А́гнця,
20призна́ченого ще рані́ше ство́рення сві́ту, але́ я́вленого в оста́нній час для вас,
21що уві́рували че́рез Ньо́го в Бо́га, Котри́й воскреси́в Його́ з ме́ртвих і дав Йому́ сла́ву, щоб ви ма́ли ві́ру і упова́ння на Бо́га.
22Послуша́нням і́стині че́рез Ду́ха, очи́стивши ду́ші ва́ші для нелицемі́рного братолю́бства, пості́йно любі́ть оди́н о́дного від чи́стого се́рця,
23як відро́джені не від тлі́нного насі́ння, а від нетлі́нного, від сло́ва Бо́жого живо́го, яке́ перебува́є пові́к.
24Бо вся́ка плоть – як трава́, і вся́ка сла́ва людська́ – як цвіт на траві́: засо́хла тра́ва, і цвіт її́ відпа́в;
25а сло́во Госпо́днє перебува́є пові́к; а це є те сло́во, яке́ пропові́дане вам.
Глава 2
1Отже, відкла́вши вся́ку зло́бу, і вся́ке лука́вство, і лицемі́рство, і за́здрість, і вся́ке лихослі́в’я,
2як новонаро́джені немовля́та, полюбі́ть чи́сте слове́сне молоко́, щоб від ньо́го ви́рости вам на спасі́ння;
3бо ви вкуси́ли, що благи́й Госпо́дь.
4Приступа́ючи до Ньо́го, ка́меня живо́го, людьми́ відки́нутого, а Бо́гом ви́браного, кошто́вного,
5і самі́, мов живе́ камі́ння, буду́йте з се́бе дім духо́вний, святе́ свяще́нство, щоб прино́сити духо́вні же́ртви, приє́мні Бо́гові, Іісу́сом Христо́м.
6Бо ска́зано в Писа́нні: ось, Я кладу́ в Сіо́ні ка́мінь нарі́жний, ви́браний, дорогоці́нний; і ві́руючий в Ньо́го не посоро́миться.
7Ото́ж Він для вас, ві́руючих, кошто́вність, а для неві́руючих ка́мінь, яки́й відки́нули будівни́чі, але́ яки́й став нарі́жним, ка́мінь спотика́ння і ка́мінь споку́си,
8об яки́й вони́ спотика́ються, не підкоря́ючись сло́ву, на що вони́ й зали́шені.
9А ви – рід ви́браний, ца́рственне свяще́нство, наро́д святи́й, лю́ди відно́влення, поста́влені для то́го, щоб сповіща́ти доскона́лості Того́, Хто покли́кав вас з те́мряви в чудо́ве Своє́ сві́тло;
10коли́сь не наро́д, а ни́ні наро́д Бо́жий; коли́сь непоми́лувані, а ни́ні поми́лувані.
11Улю́блені! прошу́ вас, як прише́льців і стра́нників, уника́ти тіле́сних по́хотей, які́ повстаю́ть на ду́шу,
12і прова́дити доброче́сне життя́ між язи́чниками, щоб вони́ за те, за що злосло́влять вас, як злочи́нців, поба́чивши до́брі діла́ ва́ші, просла́вили Бо́га в день відві́дання.
13Ото́ж бу́дьте покі́рні вся́кому людсько́му нача́льству, зара́ди Го́спода: чи царе́ві, як верхо́вній вла́ді,
14чи прави́телям, як від ньо́го по́сланим для покара́ння злочи́нців і для похвали́ тим, хто ро́бить добро́, –
15бо така́ є во́ля Бо́жа, щоб ми, ро́блячи добро́, приму́шували мовча́ти не́уцтво нерозу́мних люде́й, –
16як ві́льні, не як ті, хто використо́вує свобо́ду для прикриття́ зла, але́ як раби́ Бо́жі.
17Усі́х шану́йте, брате́рство любі́ть, Бо́га бі́йтесь, царя́ поважа́йте.
18Слу́ги, корі́ться з уся́ким стра́хом госпо́дарям, не ті́льки до́брим і ла́гідним, але́ й суво́рим,
19бо те уго́дне Бо́гові, коли́ хто, ду́маючи про Бо́га, перено́сить скорбо́ти, стражда́ючи несправедли́во.
20Бо що за похвала́, якщо́ ви те́рпите, коли́ вас б’ють за прови́ни? А якщо́, ро́блячи добро́ і стражда́ючи, те́рпите, це уго́дно Бо́гові.
зач. 5921Бо ви до цьо́го покли́кані, тому́ що і Христо́с постражда́в за нас, залиши́вши нам при́клад, щоб ми йшли по сліда́х Його́.
22Він не вчини́в нія́кого гріха́, і не було́ лука́вства в уста́х Його́.
23Коли́ Його́ лихосло́вили, Він не лихосло́вив взає́мно; стражда́ючи, не погро́жував, а передава́в те Судді́ Пра́ведному.
24Він гріхи́ на́ші Сам возні́с ті́лом Свої́м на дре́во, щоб ми, звільни́вшись від гріхі́в, жили́ для пра́вди: ра́нами Його́ ви зціли́лися.
25Бо ви були́, як ві́вці заблу́длі, що не ма́ють па́стиря, але́ ни́ні поверну́лись до Па́стиря і Охоро́нця душ ва́ших.