...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Перша книга Маккавеїв

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: У сто сімдесят другому році цар Димитрій зібрав війська свої і вирушив у Мідію, щоб одержати допомогу собі для війни проти Трифона.
2: Але Арсак, цар Перський і Мідійський, почувши, що Димитрій прийшов у межі його, послав одного з воєначальників своїх взяти його живого.
3: Той вирушив і розбив військо Димитрія, узяв його, і привів до Арсака, який замкнув його у в’язниці.
4: І спочивала земля Юдейська в усі дні Симона; він дбав про благо народу свого, і подобалася їм влада і слава його в усі дні.
5: І до всієї своєї­ слави, він узяв ще Іоппію для пристані і відкрив вхід островам морським,
6: і поширив межі народу свого, й оволодів тією країною.
7: Він набрав безліч полонених і володарював над Газарою і Вефсурою і над фор­­тецею, очистив її від осквернення, і не було тих, хто противився йому.
8: Юдеїспокійно обробляли зем­лю свою, і земля давала плоди свої і дерева у полях— плід свій.
9: Старці, сидячи на вулицях, усе ра­дилися про користі суспільні, і юнаки одяга­лися у пишний і військовий одяг.
10: Містам постачав він продовольчі припаси і робив їх місцями укріп­ле­ними, так що славне ім’я його ви­мов­­лялося до країв землі.
11: Він відновив мир у країні, і радувався Ізраїль великою радістю.
12: І сидів кожен під виноградом своїм і під смоковницею своєю, і ніхто не страшив їх.
13: І не залишилося нікого на землі, хто воював би проти них, і царі смирилися у ті дні.
14: Він підкріплював усіх бідних у на­роді своєму, вимагав виконання за­ко­ну і знищував усякого беззаконни­ка і злодія,
15: прикрасив святилище і примножив священне начиння.
16: Коли дійшла чутка до Рима і до Спарти, що Іонафан помер, вони ду­же засмутилися.
17: Коли ж почули, що Симон, брат його, став замість нього первосвящеником і володарює над країною і містами, які знаходяться у ній,
18: то написали до нього на мідних дошках, щоб відновити з ним дружбу і союз, укладений ними з братами його Іудою та Іонафаном.
19: Вони були прочитані в Єрусалимі перед зібранням.
20: Ось список з лис­тів, присланих спартанцями: «Спар­танські начальники і місто— Симону первосвященикові, старійшинам і священикам і всьому народу юдей­ському, братам нашим— радуватися.­
21: Посли, прислані до народу на­шого, розповіли нам про вашу славу і честь, і ми зраділи прибуттю їх
22: і записали сказане ними у народній раді так: Нуминій, син Антиоха, й Антипатр, син Іасона, посли юдейські, прийшли до нас відновити з нами дружбу.
23: Й угодно було народу прийняти цих мужів з пошаною і внести запис слів їхніх у відкриті народні книги, на пам’ять народу спартанському. А список з цього ми написали для первосвященика Симона».
24: Після того Симон послав Нуминія у Рим з великим золотим щитом, вагою у тисячу мин, щоб укласти з ними союз.
25: Коли почув про це народ, то сказав: яку подяку віддамо ми Симону і синам його?
26: Бо він твердо стояв і брати його і дім батька його, і відбили ворогів Ізраїля, і здобули йому свободу.
27: І написали про те на мідних дошках і виставили їх на стовпах на горі Си­он. Ось список написаного: «У вісімнадцятий день Елула сто сімдесят другого року,— це був третій рік за первосвященика Симона,—
28: у Сарамелі, у великому зібранні священиків і народу і князів народних і старійшин країни, оголошено нам:
29: оскільки багато разів бували війни у цій країні, то Симон, син Маттафії, син синів Іарива, і брати його, піддаючи себе небезпеці, протистали ворогам народу свого, щоб зберегти святилище його і закон, і великою славою прославили народ свій.
30: Іонафан зібрав народ свій і зробився первосвящеником його, але він преставився до народу свого.
31: Коли ж вороги їхні вирішили ввійти у країну їхню, щоб розорити країну їхню і простягти руки на святилище їхнє,
32: тоді повстав Симон і воював за народ свій і витратив багато власних грошей, постачаючи хоробрим мужам народу свого зброю і даючи їм платню.
33: Він укріпив міста Юдеї і Вефсуру на кордонах Юдеї, де колись знаходилася зброя ворогів, і поставив там сторо́жу з юдеїв.
34: Також укріпив Іоппію біля моря і Газару на межах Азота, в якій раніше жили вороги, й оселив там юдеїв, забезпечивши ці місцявсім, що потрібно було для відновлення їх.
35: І бачив народ діяння Симона і славу, яку намагався він здобути народу своєму, і поставив його своїм­ начальником і первосвящеником за те, що все це зробив він, і за справед­ливість і вірність, яку він зберігав до племені свого, всіляко намагаючись піднести народ свій.
36: У дні його руками його успішно були виг­нані з країни язичники і ті, що за­­­­­й­ма­­ли місто Давидове у Єрусалимі, які, збу­дувавши собі фортецю, вихо­дили з неї й оскверняли все навколо­ святилища і багато шкодили святині.
37: Він оселив у ній юдеїв і укріпив­ її для безпеки країни і міста і підви­щив стіни Єрусалима.
38: То­му і цар Димитрій затвердив за ним первосвященство,
39: і залічив його до друзів своїх, і вшанував його великою славою.
40: Бо він почув, що рим­ляни назвали юдеїв друзями і со­юз­никами і братами і з честю прийняли пос­лів Симона,
41: що юдеї і священики погодилися, щоб Симон був у них начальником і первосвящеником на­вік, доки постане Пророк вірний,
42: щоб він був у них воєначальником і мав піклування про святих і поставляв їх над роботами їхніми і над областю, і над зброєю, і над фортеця­ми,
43: щоб мав піклування про святи­лище, і всі слухалися його, щоб усі договори у країні писалися на його ім’я, і щоб він одягався у порфиру і носив золоті прикраси.
44: І нікому з народу і священиків нехай не буде дозволено відмінити що-небудь з цього або суперечити словам його, або без нього скликати зібрання у країні­ й одягатися у порфиру і носити золо­ту пряжку.
45: А хто зробить що-небудь проти цього, або відмінить щось із цього, буде винен».
46: І погодився весь народ підкоритися Симону і чинити за словами цими.
47: Симон прийняв і погодився бути первосвящеником і воєначальником і правителем юдеїв та священиків і бути начальником над усіма.
48: І вирішили викарбувати запис цей на мідних дош­ках і поставити їх в огорожі храму на видному місці,
49: а списки з них покласти у скарбниці, щоб мав їх Симон і сини його.
← попередній розділнаступний розділ →