Перше послання до Коринфян: 1 Кор. 9:2–12

1 Кор. 9:2–12 зач. 141

Глава 9

1Чи не Апо́стол я? Чи не ві́льний я? Чи не ба́чив я Іісу́са Христа́, Го́спода на́шого? Хіба́ не моє́ ді́ло ви у Го́споді?

зач. 1412Якщо́ для і́нших я не Апо́стол, то для вас Апо́стол; бо печа́ть мого́ апо́стольства – ви у Го́споді.

3Ось мій за́хист про́ти тих, що осу́джують мене́.

4Хіба́ ми не ма́ємо вла́ди ї́сти і пи́ти?

5Хіба́ не ма́ємо вла́ди ма́ти супу́тницею сестру́ – жі́нку, як і і́нші Апо́столи, і брати́ Госпо́дні, і Ки́фа?

6Або́ оди́н я та Варна́ва не ма́ємо вла́ди не труди́тися?

7Яки́й во́їн слу́жить коли́-не́будь на своє́му утри́манні? Хто, насади́вши виногра́д, не їсть плоді́в його́? Хто, пасучи́ ста́до, не їсть молока́ від ста́да?

8Чи ті́льки за людськи́м міркува́нням я це кажу́? Чи не те ж гово́рить і зако́н?

9Бо в Мойсе́євому зако́ні напи́сано: не закрива́й ро́та у вола́, що моло́тить. Чи про волі́в турбу́ється Бог?

10Чи, звича́йно, ра́ди нас гово́риться? Так, для нас це напи́сано; бо хто оре́, пови́нен ора́ти з наді́єю, і хто моло́тить, пови́нен молоти́ти з наді́єю оде́ржати те, чого́ чека́є.

11Якщо́ ми посі́яли у вас духо́вне, то, чи вели́ке те, коли́ пожне́мо у вас тіле́сне?

12Якщо́ і́нші ма́ють у вас вла́ду, чи не бі́льше ми? Одна́к ми не користува́лися ціє́ю вла́дою, а все те́рпимо, щоб не поста́вити яко́їсь перешко́ди благові́стю Христо́вому.

зач. 14213Хіба́ не зна́єте, що священнослужи́телі жи́вляться від святи́лища? що ті, які́ слу́жать жерто́внику, беру́ть до́лю від жерто́вника?

14Так і Госпо́дь звелі́в тим, які́ пропові́дують Єва́нгеліє, жи́ти від благовіствува́ння.

15Але́ я не користува́вся нічи́м таки́м. І написа́в це не для то́го, щоб так було́ для ме́не. Бо для ме́не кра́ще вме́рти, ніж щоб хто зни́щив похвалу́ мою́.

16Бо коли́ я благовіству́ю, то ні́чим мені́ хвали́тися, тому́ що це неодмі́нний обо́в’язок мій, і го́ре мені́, якщо́ не благовіству́ю!

17Бо якщо́ роблю́ це доброві́льно, то ма́тиму нагоро́ду; а якщо́ недоброві́льно, то лише́ вико́ную дові́рене мені́ служі́ння.

18За що ж мені́ нагоро́да? За те, що, пропові́дуючи Єва́нгеліє, благовіству́ю про Христа́ безкори́сливо, не користу́ючись моє́ю вла́дою в благовіствува́нні.

зач. 14319Бо, бу́дучи ві́льним від усі́х, я всім підкори́в себе́, щоб бі́льше придба́ти:

20для іуде́їв я був як іуде́й, щоб придба́ти іуде́їв; для підзако́нних був як підзако́нний, щоб придба́ти підзако́нних;

21для тих, що не ма́ють зако́ну, – був як таки́й, що не ма́є зако́ну (не бу́дучи таки́м, що не ма́є зако́ну пе́ред Бо́гом, але́ підзако́нним Христу́), щоб придба́ти тих, які́ не ма́ють зако́ну;

22для не́мічних був як не́мічний, щоб придба́ти не́мічних. Для всіх я став усі́м, щоб спасти́ хоч де́яких.

23Це ж роблю́ за́для Єва́нгелія, щоб бу́ти співуча́сником його́.

24Хіба́ не зна́єте, що ті, які́ біжа́ть на змага́нні, біжа́ть усі́, але́ оди́н оде́ржує нагоро́ду? Так біжі́ть, щоб оде́ржати.

25Усі́ подви́жники стри́муються від усьо́го: ті для оде́ржання вінця́ тлі́нного, а ми – нетлі́нного.

26І тому́ я біжу́ не так, як на неві́рне, б’ю́ся не так, щоб ті́льки би́ти пові́тря;

27але́ прибо́ркую і понево́люю ті́ло моє́, щоб, пропові́дуючи і́ншим, само́му не залиши́тися недосто́йним.