Біблія українською мовою

Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: Чи не Апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Іісуса Христа, Господа нашого? Хіба не моє діло ви у Господі?
2: Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі.
3: Ось мій захист проти тих, що осуджують мене.
4: Хіба ми не маємо влади їсти і пити?
5: Хіба не маємо влади мати супутницею сестру – жінку, як і інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?
6: Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися?
7: Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?
8: Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон?
9: Бо в Мойсеєвому законі написано: не закривай рота у вола, що молотить (Втор. 25,4). Чи про волів турбується Бог?
10: Чи, звичайно, ради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.
11: Якщо ми посіяли у вас духовне, то, чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?
12: Якщо інші мають у вас владу, чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.
13: Хіба не знаєте, що священнослужителі живляться від святилища? що ті, які служать жертовнику, беруть долю від жертовника?
14: Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовіствування.
15: Але я не користувався нічим таким. І написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, ніж щоб хто знищив похвалу мою.
16: Бо коли я благовіствую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов'язок мій, і горе мені, якщо не благовіствую!
17: Бо якщо роблю це добровільно, то матиму нагороду; а якщо недобровільно, то лише виконую довірене мені служіння.
18: За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангеліє, благовіствую про Христа безкорисливо, не користуючись моєю владою в благовіствуванні.
19: Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати:
20: для іудеїв я був як іудей, щоб придбати іудеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних;
21: для тих, що не мають закону,– був як такий, що не має закону (не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу), щоб придбати тих, які не мають закону;
22: для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких.
23: Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його.
24: Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один одержує нагороду? Так біжіть, щоб одержати.
25: Усі подвижники стримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми – нетлінного.
26: І тому я біжу не так, як на невірне, б'юся не так, щоб тільки бити повітря;
27: але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не залишитися недостойним.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
2: і всі хрестилися в Мойсея в хмарі і в морі;
3: і всі споживали ту саму духовну їжу;
4: і всі пили те саме духовне пиття, бо пили із духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
5: Та не про багатьох з них благоволив Бог, тому вони загинули в пустині.
6: А це були образи для нас, щоб ми не були похотливі до злого, як були похотливі вони.
7: Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: люди сіли їсти й пити, і встали, щоб грати (Вих. 32,6).
8: Не станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі (Чис. 25,1,9).
9: Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій (Чис. 21,6).
10: Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від губителя (Чис. 14,37).
11: Усе це сталося з ними як образ, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
12: Тому, хто думає, що він стоїть, хай бережеться, щоб не впасти.
13: Вас спіткала спокуса не інша, тільки людська; і вірний Бог, Котрий не попустить вам, щоб ви були спокушені над силу, але в час спокушування дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
14: Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
15: Я кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю.
16: Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крові Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
17: Один хліб, і нас багато одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
18: Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
19: Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить?
20: Ні, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.
21: Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
22: Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Нього?
23: Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.
24: Хай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.
25: Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісті;
26: бо Господня земля і те, що наповнює її (Пс. 23,1).
27: Якщо хтось з невірних запросить вас, і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісті.
28: Але якщо хтось скаже вам: це ідоложертовне,– то не їжте заради того, хто сказав вам і заради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її.
29: А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо для чого моїй свободі бути судимою чужою совістю?
30: Якщо я з вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?
31: Отже, чи ви їсте, чи п'єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.
32: Не подавайте спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні церкві Божій,
33: тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.