Біблія українською мовою

Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
2: Але, щоб уникнути блудодіяння, кожний хай має свою жінку, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3: Хай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
4: Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
5: Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманням вашим.
6: А втім це кажу вам як пораду, а не як повеління.
7: Бо бажаю, щоб усі люди були, як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один так, інший – інакше.
8: Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
9: Але якщо не можуть стримуватися, хай одружуються: бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
10: А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися,–
11: якщо ж розлучиться, то хай буде безшлюбна, або помириться з чоловіком своїм,– і чоловікові не залишати своєї жінки.
12: Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згідна жити з ним, то він не повинен залишати її;
13: і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згідний жити з нею, не повинна залишати його.
14: Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, і невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
15: Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв'язані; до миру покликав нас Господь.
16: Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
17: Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
18: Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
19: Обрізання ніщо і необрізання ніщо, а все у виконанні заповідей Божих.
20: Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
21: Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
22: Бо раб, покликаний в Господі, є вільний у Господі; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
23: Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
24: У якому стані хто був покликаний, браття, в тому кожен і залишайся перед Богом.
25: Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього, а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому;
26: отже, по теперішній потребі вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
27: Чи з'єднаний ти з жінкою? не шукай розлучення. Чи залишився без жінки? не шукай жінки.
28: А втім, якщо і оженишся, не согрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не согрішить. Але такі матимуть скорботи по плоті; а мені вас жаль.
29: Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, хай будуть так, як ті, що не мають;
30: і хто плаче, як ті, що не плачуть; і хто радіє, як ті, хто не радіє; і хто купує, як ті, хто не купує;
31: і хто користується світом цим, як ті, що не користуються; бо минає образ світу цього.
32: А я хочу, щоб ви були без турбот. Нежонатий турбується про Господнє, як угодити Господу;
33: а жонатий турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між замужньою і дівицею:
34: незамужня турбується про Господнє, як угодити Господу, щоб бути святою і тілом і духом; а замужня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
35: Кажу це вам на вашу ж користь, не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благопристойно і безустанно служили Господу без розваг.
36: Якщо ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягши зрілого віку, залишалась такою, той хай робить, як хоче: не согрішить; хай такі виходять заміж.
37: А хто непохитно твердий у серці своїм і не будучи стиснений потребою, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберігати свою діву, той добре робить.
38: Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а той, хто не видає, робить краще.
39: Жінка зв'язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помре її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
40: Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, і я маю Духа Божого.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Про ідоложертовні страви ми знаємо, бо ми всі маємо знання; але знання робить гордим, а любов повчає.
2: Хто думає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати.
3: Але хто любить Бога, тому дано знання від Нього.
4: Отож про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що нема іншого Бога, крім Єдиного.
5: Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі,– так як є багато богів і господарів багато,–
6: але в нас один Бог Отець, від Котрого все, і ми для Нього, і один Господь Іісус Христос, через Котрого усе, і ми через Нього.
7: Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічна, оскверняється.
8: Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо.
9: Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних.
10: Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне?
11: І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос.
12: А согрішаючи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви согрішаєте проти Христа.
13: І тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м'яса повік, щоб не спокусити брата мого.