Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Перше послання до Коринфян: 1 Кор. 15:58–16:3
Глава 15
зач. 1581Нага́дую вам, бра́ття, Єва́нгеліє, яке́ я благовісти́в вам, яке́ ви і прийняли́, в яко́му і утверди́лися,
2яки́м і спаса́єтеся, якщо́ доде́ржуєтесь того́ сло́ва так, як я благовісти́в вам, коли́ ті́льки не ма́рно уві́рували.
3Бо я переда́в вам споча́тку те, що й сам прийня́в, а са́ме: що Христо́с поме́р за гріхи́ на́ші, за Писа́нням,
4і що Він був похо́ваний, і що воскре́с на тре́тій день, за Писа́нням,
5і що яви́вся Ки́фі, по́тім дванадцятьо́м;
6по́тім яви́вся більш ніж п’ятиста́м бра́ттям одноча́сно, бі́льшість яки́х живу́ть і дони́ні, а де́які й поме́рли;
7по́тім яви́вся Я́кову, та́кож усі́м Апо́столам;
8а пі́сля всіх яви́вся і мені́, мов яко́мусь ви́родкові.
9Бо я найме́нший з Апо́столів, і недосто́йний зва́тися Апо́столом, тому́ що гони́в Це́ркву Бо́жу.
10Але́ благода́ттю Бо́жою я є те, що є; і благода́ть Його́ в мені́ не була́ ма́рною, і потруди́вся я бі́льше за них усі́х: а втім, не я, а благода́ть Бо́жа, яка́ зі мно́ю.
11Проте́, чи я, чи вони́, ми так пропові́дуємо, і ви так уві́рували.
зач. 15912Коли́ ж про Христа́ пропові́дується, що Він воскре́с з ме́ртвих, то як же де́які з вас гово́рять, що нема́ воскресі́ння ме́ртвих?
13Якщо́ нема́ воскресі́ння ме́ртвих, то і Христо́с не воскре́с.
14А якщо́ Христо́с не воскре́с, то й про́повідь на́ша ма́рна, ма́рна і ві́ра ва́ша.
15Крім цьо́го, ми були́ б лжесві́дками про Бо́га, тому́ що сві́дчили б про Бо́га, що Він воскреси́в Христа́, Котро́го Він не воскреша́в, якщо́ ме́ртві не воскреса́ють;
16бо якщо́ ме́ртві не воскреса́ють, то й Христо́с не воскре́с.
17А якщо́ Христо́с не воскре́с, то ві́ра ва́ша ма́рна: ви ще у гріха́х ва́ших.
18Тому́ і ті, що вме́рли в Христі́, заги́нули.
19І якщо́ ми ті́льки в цьо́му житті́ упова́ємо на Христа́, то ми неща́сніші за всіх люде́й.
зач. 16020Але́ Христо́с воскре́с з ме́ртвих, пе́рвенець се́ред поме́рлих.
21Бо, як смерть че́рез люди́ну, так че́рез люди́ну і воскресі́ння ме́ртвих.
22Як в Ада́мі всі вмира́ють, так у Христі́ всі оживу́ть,
23ко́жний у своє́му поря́дку: пе́рвенець Христо́с, по́тім ті, які́ уві́рували в Христа́, в прише́стя Його́.
24А по́тім кіне́ць, коли́ Він переда́сть ца́рство Бо́гу і Отцю́, коли́ скасу́є вся́ке нача́льство, і вся́ку вла́ду і си́лу,
25бо Йому́ нале́жить ца́рствувати, до́ки не покладе́ всіх ворогі́в під но́ги Свої́.
26Оста́нній же во́рог зни́щиться – смерть,
27бо все покори́в під но́ги Його́. Коли́ ж ска́зано, що все Йому́ підко́рене, то я́сно, що крім То́го, Котри́й покори́в Йому́ все.
28Коли́ ж поко́рить Йому́ все, тоді́ і Сам Син покори́ться Тому́, Хто покори́в Йому́ все, щоб Бог був все у всьо́му. Хрещення і терпіння скорбот
зач. 16129Іна́кше, що ро́блять ті, які́ хре́стяться зара́ди ме́ртвих? Якщо́ ме́ртві зо́всім не воскреса́ють, то наві́що і хре́стяться для ме́ртвих?
30Наві́що і ми повсякча́с наража́ємось на небезпе́ки?
31Я щодня́ вмира́ю: тому́ сві́док ва́ша похвала́ мені́, бра́ття, яку́ я ма́ю в Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.
32Коли́ я боро́вся із зві́рами в Ефе́сі, то, з людсько́го по́гляду, яка́ мені́ ко́ристь, якщо́ ме́ртві не воскреса́ють? Бу́демо ї́сти й пи́ти, бо за́втра помремо́!
33Не обма́нюйтесь: лихе́ товари́ство псує́ до́брі зви́чаї.
34Протверезі́ться, як нале́жить, і не гріші́ть; бо на со́ром вам кажу́, де́які з вас не зна́ють Бо́га.
35Та хто-не́будь ска́же: як са́ме воскре́снуть ме́ртві? і в яко́му ті́лі при́йдуть?
36Безрозсу́дний! Те, що ти сі́єш, не оживе́, якщо́ не помре́.
37І коли́ ти сі́єш, то сі́єш не ті́ло майбу́тнє, а го́ле зерно́, яке́ тра́питься, пшени́чне, чи яке́сь і́нше;
38але́ Бог дає́ йому́ ті́ло, як хо́че, і ко́жній зерни́ні своє́ ті́ло.
зач. 16239Не вся́ка плоть є така́ ж са́ма плоть; але́ і́нша плоть у люде́й, і́нша у твари́н, і́нша у риб, і́нша у птахі́в.
40Є тіла́ небе́сні і є тіла́ земні́; та і́нша сла́ва небе́сних, і́нша земни́х.
41І́нша сла́ва со́нця, і́нша сла́ва мі́сяця, і́нша зіро́к; і зі́рка від зі́рки різни́ться у сла́ві.
42Так і при воскресі́нні ме́ртвих: сі́ється у тлі́ння, встає́ в нетлі́нні;
43сі́ється в прини́женні, встає́ у сла́ві; сі́ється в не́мочі, встає́ у си́лі;
44сі́ється ті́ло душе́вне, встає́ ті́ло духо́вне. Є ті́ло душе́вне, є ті́ло духо́вне.
45Так і напи́сано: пе́рший чолові́к Ада́м став душе́ю живо́ю, а оста́нній Ада́м є дух животворя́щий.
46Але́ не духо́вне пе́рше, а душе́вне, по́тім духо́вне.
зач. 16347Пе́рший чолові́к – із землі́, земни́й; дру́гий чолові́к – Госпо́дь з не́ба.
48Яки́й земни́й, такі́ й земні́; і яки́й небе́сний, такі́ й небе́сні.
49І як ми носи́ли о́браз земно́го, так бу́демо носи́ти і о́браз небе́сного.
50Але́ скажу́ вам, бра́ття, що плоть і кров успадкува́ти Ца́рства Бо́жого не мо́жуть, і тлі́ння не успадку́є нетлі́ння.
51Ось кажу́ вам та́йну: не всі ми помремо́, але́ всі змі́нимось
52ра́птом, в одну́ мить, при оста́нній трубі́; бо затруби́ть, і ме́ртві воскре́снуть нетлі́нними, а ми перемі́нимось.
53Бо тлі́нному цьому́ нале́жить одягну́тись у нетлі́ння, і сме́ртному цьому́ одягну́тись у безсме́ртя.
54Коли́ ж тлі́нне це вдя́гнеться в нетлі́ння і сме́ртне це вдя́гнеться в безсме́ртя, тоді́ збу́деться сло́во напи́сане: погли́нута смерть перемо́гою.
55Смерть! де твоє́ жа́ло? пе́кло! де твоя́ перемо́га?.
56Жа́ло ж сме́рті – гріх; а си́ла гріха́ – зако́н.
57Дя́ка Бо́гові, Котри́й дав нам перемо́гу Го́сподом на́шим Іісу́сом Христо́м.
зач. 16458Отже, бра́ття мої́ улю́блені, бу́дьте тверді́, непохи́тні, завжди́ збага́чуйтесь у ді́лі Госпо́дньому, зна́ючи, що труд ваш не ма́рний пе́ред Го́сподом.
Глава 16
1Що́до ми́лостині для святи́х, то робі́ть так, як я встанови́в у церква́х Галаті́йських.
2У пе́рший день ти́жня ко́жен з вас хай відклада́є в се́бе і зберіга́є, скі́льки ма́є змо́ги, щоб не збира́ти, коли́ я прийду́.
3Коли́ ж прийду́, то, котри́х ви ви́берете, тих пошлю́ з листа́ми доста́вити ми́лостиню в Ієрусали́м.
зач. 1654Якщо́ ж бу́де присто́йно і мені́ піти́, то вони́ пі́дуть зі мно́ю.
5Я прийду́ до вас, коли́ пройду́ Македо́нію; бо я йду че́рез Македо́нію.
6У вас же, можли́во, поживу́ або́ й перезиму́ю, щоб ви мене́ провели́, куди́ піду́.
7Бо не хо́чу тепе́р ба́читись з ва́ми мимохі́дь, а сподіва́юсь де́який час пробу́ти у вас, коли́ дозво́лить Госпо́дь.
8В Ефе́сі ж я пробу́ду до П’ятидеся́тниці,
9бо для ме́не відкри́ті вели́кі й широ́кі две́рі, і проти́вників бага́то.
10Якщо́ при́йде до вас Тимофі́й, гляді́ть, щоб він був у вас у безпе́ці; бо він ро́бить ді́ло Госпо́днє, як і я.
11Тому́ хай ніхто́ не зневажа́є його́, але́ проводі́ть його́ з ми́ром, щоб він прийшо́в до ме́не; бо я чека́ю на ньо́го з бра́ттями.
12Що ж до бра́та Аполло́са, я ду́же проси́в його́, щоб він з бра́ттями пішо́в до вас; та він нія́к не хоті́в іти́ тепе́р, а при́йде при наго́ді.
зач. 16613Пильну́йте, сті́йте у ві́рі, бу́дьте му́жні, тверді́.
14Все у вас хай бу́де з любо́в’ю.
15Блага́ю вас, бра́ття (ви зна́єте сім’ю́ Стефа́нову, що вона́ є поча́ток Аха́ії, і що вони́ присвяти́ли себе́ на служі́ння святи́м),
16бу́дьте і ви шанобли́ві до таки́х і до вся́кого, хто допомага́є і тру́диться.
17Я ра́дий прихо́ду Стефа́на, Фортуна́та і Аха́їка; вони́ заміни́ли відсу́тність ва́шу,
18бо вони́ заспоко́їли мій і ваш дух. Шану́йте таки́х.
19Віта́ють вас Церкви́ Асі́йські; щи́ро віта́ють вас у Го́споді Акі́ла і Прискі́лла ра́зом з дома́шньою їх це́рквою.
20Віта́ють вас усі́ бра́ття. Віта́йте оди́н о́дного святи́м цілува́нням.
21Моє́, Па́влове, віта́ння власнору́чно.
22Хто не лю́бить Го́спода Іісу́са Христа́, – ана́фема, мара́н-афа́.
23Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ва́ми,
24і любо́в моя́ з усіма́ ва́ми в Христі́ Іісу́сі. Амі́нь.