Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Перше послання до Коринфян: 1 Кор. 12:27–13:8
Глава 12
1Не хо́чу, бра́ття, щоб ви не зна́ли і про дари́ духо́вні.
2Зна́єте, що коли́ ви були́ язи́чниками, то ходи́ли до і́долів безмо́вних, ні́би вас вели́.
3Тому́ кажу́ вам, що ніхто́ з тих, хто гово́рить Ду́хом Бо́жим, не ска́же ана́феми на Іісу́са, і ніхто́ не мо́же назва́ти Іісу́са Го́сподом, як ті́льки че́рез Ду́ха Свято́го.
4Дари́ рі́зні, а Дух оди́н і той же;
5і служі́ння рі́зні, а Госпо́дь оди́н і той же;
6і дія́ння рі́зні, а Бог оди́н і той же, Котри́й тво́рить все у всіх.
зач. 1517Але́ ко́жному дає́ться ви́явлення Ду́ха на ко́ристь.
8Одному́ дає́ться Ду́хом сло́во му́дрості, і́ншому – сло́во знання́, тим же Ду́хом;
9і́ншому – ві́ра, тим же Ду́хом; і́ншому – дари́ зці́лення, тим же Ду́хом;
10і́ншому – тво́рення чуде́с, і́ншому – проро́цтво, і́ншому – розпізнава́ння ду́хів, і́ншому – рі́зні мо́ви, і́ншому – тлума́чення мов.
11Усе́ це тво́рить оди́н і той же Дух, наділя́ючи ко́жному окре́мо, як Йому́ уго́дно.
зач. 15212Бо, як ті́ло одне́, але́ ма́є бага́то чле́нів, і всі чле́ни одного́ ті́ла, хоч їх і бага́то, утво́рюють одне́ ті́ло, – так і Христо́с.
13Бо всі ми одни́м Ду́хом хрести́лися в одне́ ті́ло, іуде́ї чи е́лліни, раби́ чи ві́льні, і всі одни́м Ду́хом напо́єні.
14Ті́ло ж не з одно́го чле́на, а з багатьо́х.
15Якщо́ нога́ ска́же: я не нале́жу до ті́ла, бо я не рука́, то невже́ че́рез це вона́ не нале́жить до ті́ла?
16І якщо́ ву́хо ска́же: я не нале́жу до ті́ла, бо я не о́ко, то невже́ че́рез це воно́ не нале́жить до ті́ла?
17Якщо́ все ті́ло о́ко, то де слух? Якщо́ все слух, то де нюх?
18Але́ Бог розмісти́в чле́ни, ко́жний з них у ті́лі, як було́ Йому́ уго́дно.
19А коли́ б усі́ були́ оди́н член, то де було́ б ті́ло?
20Тепе́р же чле́нів бага́то, а ті́ло одне́.
21Не мо́же о́ко сказа́ти руці́: ти мені́ непотрі́бна; або́ так са́мо голова́ нога́м: ви мені́ непотрі́бні.
22Навпаки́, чле́ни ті́ла, що здаю́ться сла́бшими, зна́чно потрі́бніші,
23і які́ нам здаю́ться в ті́лі неблагови́дними, про тих бі́льше піклу́ємось;
24і неблагови́дні на́ші (чле́ни) благови́дніше покрива́ються, а благови́дні на́ші не ма́ють в то́му потре́би. Але́ Бог так створи́в ті́ло, щоб ми про неблагови́дне бі́льше піклува́лися,
25щоб не було́ розді́лення в ті́лі, а усі́ чле́ни одна́ково дба́ли оди́н про о́дного.
26Тому́, чи стражда́є оди́н член, з ним стражда́ють усі́ чле́ни; чи сла́виться оди́н член, з ним раді́ють усі́ чле́ни.
зач. 15327І ви – ті́ло Христо́ве, а окре́мо – чле́ни.
28І одни́х Бог поста́вив у Це́ркві, по-пе́рше, Апо́столами, по-дру́ге, проро́ками, по-тре́тє, вчителя́ми; да́лі, і́ншим дав си́ли чудотво́рення, та́кож дари́ зці́лення, засту́пництва, управлі́ння, рі́зні мо́ви.
29Чи всі Апо́столи? Чи всі проро́ки? Чи всі вчителі́? Чи всі чудотво́рці?
30Чи всі ма́ють дари́ зці́лення? Чи всі гово́рять рі́зними мо́вами? Чи всі тлумачі́?
31Дба́йте про дари́ бі́льші, і я покажу́ вам шлях ще кра́щий.
Глава 13
1Якщо́ я говорю́ мо́вами людськи́ми й а́нгельськими, а любо́ві не ма́ю, то я – мідь, що дзвени́ть, або́ кімва́л, що бринчи́ть.
2Якщо́ ма́ю дар проро́цтва, і зна́ю всі таємни́ці, і ма́ю вся́ке пізна́ння і всю ві́ру, так що й го́ри мо́жу переставля́ти, а любо́ві не ма́ю, – то я ніщо́.
3І якщо́ розда́м усе́ добро́ моє́ і відда́м ті́ло моє́ на спа́лення, а любо́ві не ма́ю, то нема́ мені́ в то́му нія́кої ко́ристі.
зач. 1544Любо́в довготе́рпить, милосе́рдствує, любо́в не за́здрить, любо́в не вихваля́ється, не горди́ться,
5не безчи́нствує, не шука́є свого́, не роздрато́вується, не ми́слить зла,
6не раді́є непра́вді, а раді́є і́стині;
7усе́ покрива́є, всьо́му ві́рить, всьо́го наді́ється, все перено́сить.
8Любо́в ніко́ли не перестає́, ся, і мо́ви замо́вкнуть, і знання́ зни́кне.
9Бо ми частко́во зна́ємо і частко́во пророку́ємо;
10коли́ ж наста́не доскона́ле, тоді́ частко́ве припи́ниться.
11Коли́ я був дити́ною, то як дити́на говори́в, як дити́на міркува́в, як дити́на розду́мував; а коли́ став му́жем, тоді́ відки́нув дитя́че.
12Тепе́р ми ба́чимо ні́би крізь потьма́рене скло, здога́дно, тоді́ ж лице́м до лиця́; тепе́р я зна́ю частко́во, а тоді́ пізна́ю, поді́бно як і я пі́знаний.
13А тепе́р перебува́ють ці три: ві́ра, наді́я, любо́в; але́ бі́льша з них любо́в.