Перше послання до Коринфян: 1 Кор. 11:23–32

1 Кор. 11:23–32 зач. 149

Глава 11

1Бу́дьте послідо́вниками мені́, як я Христу́.

2Хвалю́ вас, бра́ття, що все моє́ пам’ята́єте і дотри́муєте передання́ так, як я переда́в вам.

3Хо́чу тако́ж, щоб ви зна́ли, що вся́кому чолові́кові глава́ Христо́с; глава́ жі́нці – чолові́к, а глава́ Христу́ – Бог.

4Ко́жний чолові́к, яки́й мо́литься або́ пророку́є з покри́тою голово́ю, осоро́млює свою́ го́лову.

5І ко́жна жі́нка, яка́ мо́литься або́ пророку́є з непокри́тою голово́ю, осоро́млює свою́ го́лову, бо це те са́ме, якби́ вона́ була́ остри́жена.

6Бо якщо́ жі́нка не хо́че покрива́тися, то хай і стриже́ться; а якщо́ жі́нці со́ромно бу́ти остри́женій чи оббри́тій, хай покрива́ється.

7Ото́ж чолові́к не пови́нен покрива́ти го́лову, бо він є о́браз і сла́ва Бо́жа; а жі́нка є сла́ва чолові́ка.

зач. 1488Бо не чолові́к від жі́нки, а жі́нка від чолові́ка;

9і не чолові́к ство́рений для жі́нки, а жі́нка для чолові́ка.

10Тому́ жі́нка і пови́нна ма́ти на голові́ свої́й знак вла́ди над не́ю, зара́ди А́нгелів.

11А втім ні чолові́к без жі́нки, ні жі́нка без чолові́ка, в Го́споді.

12Бо як жі́нка від чолові́ка, так і чолові́к че́рез жі́нку; все ж – від Бо́га.

13Розсуді́ть самі́: чи ли́чить жі́нці моли́тися Бо́гові з непокри́тою голово́ю?

14Чи не сама́ приро́да вчить вас, що коли́ чолові́к рости́ть воло́сся, то це для ньо́го безче́стя,

15але́ коли́ жі́нка рости́ть воло́сся, це для не́ї честь, бо воло́сся да́не їй за́мість покрива́ла?

16Коли́ б хтось захоті́в спереча́тися, то ми не ма́ємо тако́го зви́чаю, ні Церкви́ Бо́жі.

17Але́, пропону́ючи це, не хвалю́ вас, що збира́єтесь ви не на кра́ще, а на гі́рше.

18Бо, по-пе́рше, чу́ю, що коли́ ви схо́дитесь до це́ркви, між ва́ми бува́ють розді́лення, чо́му частко́во і ві́рю.

19Бо пови́нна бу́ти між ва́ми і розбі́жність думо́к, щоб ви́явились се́ред вас вмі́лі.

20Да́лі, ви збира́єтесь ра́зом не так, як для спожива́ння вече́рі Госпо́дньої;

21бо ко́жний спіши́ть рані́ше від і́нших ї́сти свою́ ї́жу, так що оди́н лиша́ється голо́дний, а і́нший упива́ється.

22Хіба́ у вас нема́ домі́в для то́го, щоб ї́сти й пи́ти? Чи зневажа́єте Це́ркву Бо́жу і прини́жуєте бі́дних? Що сказа́ти вам? чи похвали́ти вас за це? Не похвалю́.

зач. 14923Бо я від Го́спода прийня́в те, що і вам переда́в, що Госпо́дь Іісу́с в ту ніч, коли́ був зра́джений, взяв хліб,

24і, возда́вши хвалу́, переломи́в і сказа́в: приймі́ть, ї́жте, це є Ті́ло Моє́, яке́ за вас лама́ється; це творі́ть на спо́мин про Ме́не.

25Та́кож і ча́шу пі́сля вече́рі, і промо́вив: ця ча́ша є нови́й заві́т у Мої́й Кро́ві; це творі́ть, коли́ ті́льки бу́дете пи́ти, на спо́мин про Ме́не.

26Бо ко́жного ра́зу, коли́ ви їсте́ хліб цей і п’єте́ ча́шу цю, смерть Госпо́дню сповіща́єте, до́ки Він при́йде.

27Тому́-то, хто ї́стиме хліб цей або́ пи́тиме ча́шу Госпо́дню недосто́йно, ви́нний бу́де про́ти Ті́ла і Кро́ві Госпо́дньої.

28Хай же випробо́вує себе́ люди́на, і так хай їсть від хлі́ба цього́ і п’є від ча́ші ціє́ї.

29Бо хто їсть і п’є недосто́йно, той їсть і п’є на осу́дження собі́, не ду́маючи про Ті́ло Госпо́днє.

30Че́рез це бага́то з вас не́мічних і неду́жих і чима́ло вмира́є.

зач. 15031Бо коли́ б ми суди́ли самі́ себе́, то не були́ б суди́мі.

32Бу́дучи ж суди́мі, кара́ємось від Го́спода, щоб не бу́ти засу́дженими зі сві́том.

33Тому́, бра́ття мої́, коли́ схо́дитесь на вече́рю, чека́йте оди́н о́дного.

34А коли́ хто голо́дний, то хай їсть вдо́ма, щоб ви збира́лися не на осу́дження. І́нше ж влашту́ю, коли́ прийду́.