Біблія українською мовою

Перше послання до Коринфян

наступний розділ →

Розділ 1
1: Павел, волею Божою покликаний Апостол Іісуса Христа, і Сосфен брат,
2: церкві Божій у Корінфі, освяченим у Христі Іісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім'я Господа нашого Іісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас:
3: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
4: Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Іісусі,
5: бо в Ньому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням,–
6: тому що свідчення Христове утвердилося у вас,–
7: так що ви не маєте недостатку ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Іісуса Христа,
8: Котрий і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Іісуса Христа.
9: Вірний Бог, Котрим покликані ви до єднання з Сином Його Іісусом Христом, Господом нашим.
10: Благаю вас, браття, ім'ям Господа нашого Іісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділень, а щоб ви з'єднані були в одному дусі та в одних думках.
11: Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки.
12: Я розумію те, що у вас говорять: я – Павлів; я – Аполлосів; я – Кифін; а я – Христовий.
13: Хіба ж розділився Христос? хіба Павел розп'явся за вас? чи в ім'я Павлове ви хрестилися?
14: Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Кріспа та Гаія,
15: щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім'я.
16: Хрестив же і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю.
17: Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового.
18: Бо слово про хрест для тих, хто гине, безумство є, а для нас, хто спасаємось,– сила Божа.
19: Бо написано: погублю мудрість мудреців, і розум розумних відкину (Іс. 29,14).
20: Де мудрець? де книжник? де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство?
21: Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то благоугодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих.
22: Бо й іудеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрості;
23: а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
24: для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість;
25: бо немудре Боже мудріше людей, і немічне Боже сильніше людей.
26: Погляньте, браття, хто ви, покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних;
27: але Бог вибрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу вибрав Бог, щоб посоромити сильне;
28: і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще вибрав Бог, щоб скасувати значуще,–
29: для того, щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом.
30: Від Нього і ви в Христі Іісусі, Котрий став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та викупленням,
31: щоб було, як написано: хто хвалиться, хай хвалиться Господом (Ієр. 9,24).

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І я, браття, не міг з вами говорити як з духовними, але як з плотськими, як з немовлятами у Христі.
2: Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силах, і зараз ще не в силах,
3: бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? і чи не за людським звичаєм живете?
4: Бо коли хтось говорить: я – Павлів, а другий: я – Аполлосів, то хіба не плотські ви?
5: Хто такий Павел? хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і до того ж як кожному дав Господь.
6: Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог;
7: а тому і хто насаджує і хто поливає є ніщо, а все Бог, Котрий вирощує.
8: Хто ж насаджує і поливає є одне; але кожний одержить свою нагороду за свій труд.
9: Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа будова.
10: Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівник, поклав основу, а інший будує на ній; але хай кожний пильнує, як він будує.
11: Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Іісус Христос.
12: Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи,–
13: діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно є.
14: У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду.
15: А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім сам спасеться, але так, ніби з вогню.
16: Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17: Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви.
18: Ніхто не обманюй самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у віці цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим.
19: Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: Він уловлює мудрих у лукавстві їхньому (Іов. 5,13).
20: І ще: Господь знає міркування мудреців, що вони суєтні (Пс. 93,11).
21: Отож ніхто не хвались людьми, бо все ваше:
22: чи Павел, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє,– все ваше;
23: ви ж – Христові, а Христос – Божий.
1: І я, браття, не міг з вами говорити як з духовними, але як з плотськими, як з немовлятами у Христі.
2: Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силах, і зараз ще не в силах,
3: бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? і чи не за людським звичаєм живете?
4: Бо коли хтось говорить: я – Павлів, а другий: я – Аполлосів, то хіба не плотські ви?
5: Хто такий Павел? хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і до того ж як кожному дав Господь.
6: Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог;
7: а тому і хто насаджує і хто поливає є ніщо, а все Бог, Котрий вирощує.
8: Хто ж насаджує і поливає є одне; але кожний одержить свою нагороду за свій труд.
9: Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа будова.
10: Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівник, поклав основу, а інший будує на ній; але хай кожний пильнує, як він будує.
11: Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Іісус Христос.
12: Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи,–
13: діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно є.
14: У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду.
15: А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім сам спасеться, але так, ніби з вогню.
16: Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17: Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви.
18: Ніхто не обманюй самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у віці цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим.
19: Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: Він уловлює мудрих у лукавстві їхньому (Іов. 5,13).
20: І ще: Господь знає міркування мудреців, що вони суєтні (Пс. 93,11).
21: Отож ніхто не хвались людьми, бо все ваше:
22: чи Павел, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє,– все ваше;
23: ви ж – Христові, а Христос – Божий.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Отож кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і домобудівничих таїн Божих.
2: Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.
3: Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.
4: Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.
5: Тому не судіть ніяк передчасно, аж доки не прийде Господь, Котрий освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.
6: Це, браття, я приклав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчились від нас не мудрувати зверх того, що написано, та не величалися один перед одним.
7: Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?
8: Ви вже переситились, ви вже збагатились, ви почали царювати без нас; о, якби ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!
9: Бо я думаю, що нам, посланникам останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали позорищем світові, Ангелам і людям.
10: Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті.
11: Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось,
12: і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо;
13: ганьблять нас, ми молимось; ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.
14: Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених,
15: бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Іісусі благовістям.
16: Тому благаю вас: подібні мені будьте, як я Христу.
17: Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі, як я навчаю скрізь, у всякій церкві.
18: Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися;
19: але я скоро до вас прийду, якщо угодно буде Господу, і перевірю не слова тих, що загордилися, а силу,
20: бо царство Боже не в слові, а в силі.
21: Чого ви хочете? з жезлом прийти до вас, чи з любов'ю і духом лагідності?