Біблія українською мовою

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Давид, постарівши і наситив­шись життям, поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2: І зіб­рав усіх князів ізраїльських і священиків і левитів,
3: і перелі­чені були левити, від тридцяти років і вище, і було число їх, рахуючи поголовно, тридцять вісім тисяч чоловік.
4: З них призначенідля справи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, писарів же і суддів шість тисяч,
5: і чотири тисячі воротарів, і чотири тисячі, які прославляють Господа на музичних інструментах, які він зробив для прославляння.
6: І розділив їх Давид на черги за си­нами Левія— Гирсоном, Каафою і Мерарі.
7: Із гирсонян— Лаедан і Шимей.
8: Сини Лаедана: перший Ієхи­їл, Зефам та Іоїль, троє.
9: Сини Шимея: Шеломиф, Хазиїл і Гаран, троє. Вони глави поколінь Лаеданових.
10: Ще сини Шимея: Іахаф, Зиза, Ієуш і Берія. Це сини Шимея, четверо.
11: Іахаф був головним, Зиза другим; Ієуш і Берія мали дітей мало, і тому вони були в одному рахунку з домом батька.
12: Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон і Озиїл, четверо.
13: Сини Амрама: Аарон і Мойсей. Аарон відділений був на присвяту до Святого Святих, він і сини його, навіки, щоб звершувати куріння перед лицем Господа, щоб служити Йому і благословляти ім’ям Його повіки.
14: А Мойсей, чоловік Божий, ісини його приєднані до коліна Левіїного.
15: Сини Мойсея: Гирсон і Єлиєзер.
16: Сини Гирсона: перший був Шевуїл.
17: Сини Єлиєзера були: перший Рехавія. І не було в Єлиєзера інших синів; у Рехавії ж було дуже багато синів.
18: Сини Іцгара: пер­ший Шеломиф.
19: Сини Хеврона: перший Ієрія і другий Амарія, третій Іахазиїл і четвертий Ієкамам.
20: Сини Озиїла: перший Миха і другий Ішшия.
21: Сини Мерарині: Махлі і Муші. Сини Махлі: Єлеазар і Кис.
22: І помер Єлеазар, і не було в нього синів, а тільки дочки; і взяли їх за себе сини Киса, брати їхні.
23: Сини Муші: Махлі, Едер та Іремоф— троє.
24: Ось сини Левіїні, за домами батьків їхніх, глави родин, за поіменним численням їх поголовно, які відправляли діла служіння в домі Господньому, від двадцяти років і ви­ще.
25: Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народу Своєму­ й оселив його в Єрусалимі навіки,
26: і левитам не треба носити скинію і всякі речі її для служіння в ній.
27: Тому, за останніми повеліннями Давида, пораховані левити від двадцяти років і вище,
28: щоб вони були при синах Ааронових, для служіння дому Господньому, у дворі й у прибудовах, для дотримання чистоти усього святилища і для виконан­ня всякої служби при домі Божому,
29: для спостереження за хлібами пред­кладення і пшеничним борошном для хлібного приношення, і пріс­ними коржами, за печеним, сма­женим і за всякою мірою і вагою,
30: і щоб ставали щоранку складати по­дяку і славословити Господа,­ також і ввечері,
31: і при усіх всепален­нях, що возносяться Господу в субо­ти, у ново­місяччя й у свята за числом, як написано про них,— постійно перед лицем Господа,
32: і щоб охороняли скинію одкровення і свя­тилище і синів Ааронових, братів сво­їх, при службах дому Господньому.