...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 21
1: І повстав сатана на Ізраїля,­ і підбурив Давида зробити пе­релік ізраїльтян.
2: І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть­ порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх.
3: І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю?
4: Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим.
5: І по­дав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв— чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч.
6: А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву.
7: І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля.
8: І ска­зав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо.
9: І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав:
10: піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покаранняЯ пропоную тобі, обери собі одне з них,— і Я пошлю його на тебе.
11: І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі:
12: або три роки— голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні— меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом.
13: І сказав Давид Га­дові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські.
14: І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік.
15: І послав Бог ангела в Єру­салим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тодінад током Орни ієвусеянина.
16: І підняв Давид очі свої, і по­бачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і ста­рій­шини, покриті веретищем, на обличчя свої.
17: І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! не­хай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його.
18: І ангел Господ­ній сказав Гадові, щоб той сказав Да­виду: нехай Давид прийде і поставить жер­товник Господу на току Орни ієвусеянина.
19: І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім.
20: Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю.
21: І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі.
22: І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справж­ню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу.
23: І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма.
24: І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятогозадарма.
25: І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота.
26: І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославшивогонь з неба на жертовник всепалення.
27: І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його.
28: У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієву­сеянина, приніс там жертву.
29: Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилисяв той час на висоті в Гаваоні.
30: Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього.
← попередній розділнаступний розділ →