Біблія українською мовою

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Після цього помер Наас, цар Аммонитський, і став царем син його замість нього.
2: І сказав Давид: зроблю я милість Аннону, синові Наасовому, за благодіяння, які батько його зробив мені. І послав Давид послів утішити його щодо бать­ка його; і прийшли слуги Давидові в землю Аммонитську, до Аннона, щоб утішити його.
3: Але князі аммонитські сказали Аннону: невже ти думаєш, що Давид з поваги до батька твого послав до тебе утішителів? Чи не для того прийшли слуги його до тебе, щоб розвідати і виглядіти землю і розорити її?
4: І взяв Аннон слуг Давидових і поголив їх, і обрізав одяг їхній наполовину до стегон і відпустив їх.
5: І пішли вони. І донесено було Давиду про людей цих, і він послав їм назустріч, бо вони були дуже знечещені; і сказав цар: залиш­теся в Єрихоні, поки відростуть бороди ва­ші, і тоді повернетеся.
6: Коли аммонитяни побачили, що вони стали ненависними Давиду, тоді послав Аннон і аммонитяни тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниці і вершників із Сирії месопотамської і з Сирії Мааха і з Суви.
7: І найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Мааха з народом його, які прийшли і розта­шувалися станом перед Медевою. І аммонитяни зібралися з міст своїх і виступили на війну.
8: Коли почув про це Давид, то послав Іоава з усім військом хоробрих.
9: І виступили аммонитяни і ви­шикувалися до битви біля воріт міс­та, а царі, які прийшли, окремо в полі.
10: Іоав, бачачи, що чекає на нього битва попереду і ззаду, обрав воїнів з усіх добірних в Ізраїлі і вишикував їхпроти сиріян.
11: А іншу частину народу доручив Авессі, братові своєму, щоб вони вишикувалися проти аммонитян.
12: І сказав він: якщо сиріяни будуть долати мене, то ти допоможеш мені, а якщо аммонитяни будуть долати тебе, то я допоможу тобі.
13: Будь мужній, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого,— і Господь нехай­ зробить, що Йому вгодно.
14: І вступили Іоав і люди, які були в нього, на битву з сиріянами, і вони побігли від нього.
15: Аммонитяни ж, побачивши, що сиріяни біжать, і самі побігли від Авесси, брата його, і пішли в місто. І прийшов Іоав у Єрусалим.
16: Сиріяни, бачачи, що вони вражені ізраїльтянами, відправили послів і вивели сиріян, які були по той бік ріки, і Совак, воєначальник Адраазарів, був проводирем їхнім.
17: Коли донесли про це Давиду, він зібрав усіх ізраїльтян, перейшов Йор­дан і, прийшовши до них, вишикувався проти них; і вступив Давид у битву з сиріянами, і вони воювали з ним.
18: І сиріяни побігли від ізраїль­тян, і знищив Давид у сиріян сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Совака воєначальника умертвив.
19: Коли побачили слуги Адраазара, що вони вражені ізраїльтянами, уклали з Давидом мир і підкорилися йому. І більше не хотіли сиріяни допомагати аммонитянам.