Біблія українською мовою

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: І принесли ковчег Божий, і по­ставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.­
2: Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа З і роз­дав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,
3: и роздал всем Израильтянам, и мужчинам и женщинам, по одному хлебу и по куску мяса и по кружке вина.
4: і поставив на службу перед ковчегом Господнім деякихз левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:
5: Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,
6: а Ванею та Озиїла, священиків, щобпостійно сурмилиперед ковчегом завіту Божого.
7: У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:
8: славте Господа, проголошуйте ім’я Його; спо­віщайте в народах діла Його;
9: співай­те Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;
10: хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;
11: шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;
12: поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,
13: ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!
14: Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.
15: Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,
16: те, що запо­відав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,
17: і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,
18: говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».
19: Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,
20: і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;
21: але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:
22: «Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».
23: Співайте Гос­поду, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.
24: Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,
25: бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.
26: Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.
27: Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.
28: Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,
29: воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.
30: Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.
31: Нехай веселяться небеса, нехай торжествує зем­ля, і нехай скажуть у народах: Гос­подь царює!
32: Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33: Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.
34: Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,
35: і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!­
36: Благословенний Господь Бог Ізраї­лів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!
37: Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,
38: й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу— воротарями,
39: а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,
40: для возношення всепалень Господу на жер­товнику всепалення постійно, вран­ці­ і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;
41: і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.
42: При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставивпри вратах.
43: І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.