Біблія українською мовою

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: І побудував він собі доми в місті Давидовому, і приготував місце для ковчега Божого, і спорудив для нього скинію.
2: Тоді сказав Давид: ніхтоне повинен носити ков­чега Божого, крім левитів, тому що їх обрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий і служити Йому повіки.
3: І зібрав Давид усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести ковчег Господній на місце його, яке він для нього приготував.
4: І скликав Давид синів Ааронових і левитів:
5: із синів Каафових, Уриїла начальника і братів його— сто двадцять чоловік;
6: із синів Мерариних, Асаію начальника і братів його— двісті двадцять чоловік;
7: із синів Гирсонових Іоїля начальника і братів його— сто трид­цять чоловік;
8: із синів Елисафанових, Шемаію начальника і братів його— двісті;
9: із синів Хевронових, Елиєла начальника і братів його— вісімдесят;
10: із синів Уззиїлових, Аминадава начальника і братів його— сто дванадцять.
11: І прикликав Давид священиків: Садока й Авиафара, і левитів: Уриїла, Асаію, Іоїля, Шемаію, Елиєла й Аминадава,
12: і сказав їм: ви, начальники родів левитських, освятіться самі і брати ваші, і принесіть ковчег Господа Бога Ізраїлевого на місце, якея приготував для нього;
13: бо як раніше не ви це робили, то Господь Бог наш уразив нас за те, що ми не шукали Його, як належало.
14: І освятилися священики і левити для того, щоб нести ковчег Гос­пода, Бога Ізраїлевого.
15: І понесли сини левитів ковчег Божий, як заповів Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.
16: І наказав Давид начальникам левитів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування.
17: І поставили левити Емана, сина Іоїлевого, і з братів його, Асафа, си­на­­ Верехиїного, а із синів Мерари­них,­­­ братів їхніх, Ефана, сина Кушаії;
18: і з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Бена, Іаазиїла, Шемирамофа, Ієхиїла, Уннія, Елиава, Ванею, Ма­асея, Маттафію, Елифлеуя, Мик­нея й Овед-Едома та Ієїела, воротарів.
19: Еман, Асаф і Ефан грали голос­но на мідних кимвалах,
20: а Захарія, Азиїл, Шемирамоф, Ієхиїл, Унній, Елиав, Маасей і Ванея— на псалтирях, тонким голосом.
21: Маттафія ж, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Ієїел і Азазія— на цитрах, щоб робити початок.
22: А Хенанія, начальник левитів, був учитель співу, тому що був вправним у ньому.­
23: Верехія й Елкана були придверниками біля ковчега.
24: Шеванія, Іосафат, Нафанаїл, Амасай, Захарія, Ванея та Елиєзер, священики, сурмили трубами перед ковчегом Божим. Овед-Едом та Ієхія булипридверниками біля ковчега.
25: Так Давид і старійшини Ізраїлеві і тисячоначальники пішли перенести ковчег завіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.
26: І коли Бог допоміг левитам, які несли ковчег завіту Господнього, тоді закололи в жертву сім тельців і сім баранів.
27: Давид був одягнений у висонний одяг, а такожі всі левити, які несли ковчег, і співці, і Хенанія начальник музикантів і співаків. На Давиді ж був щелляний ефод.
28: Так весь Ізраїль вносив ков­чег завіту Господнього з вигуками, під звуки рога і труб і кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
29: Коли ковчег завіту Господнього­ входив у місто Давидове, Мелхола, дочка Саулова, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, який скакає і веселиться, принизила його в серці своєму.