Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Книга Премудрості Іісуса, сина Сирахового
Глава 50
1 Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:
2 ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;
3 у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;
4 щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.
5 Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!
6 Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,
7 як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,
8 як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,
9 як вогонь з ладаном у кадильниці,
10 як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,
11 як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.
12 Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.
13 Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —
14 довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,
15 і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.
16 У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,
17 він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.
18 Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.
19 Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;
20 а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,
21 і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.
22 Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;
23 народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.
24 І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:
25 нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;
26 нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!
27 Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:
28 це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.
29 Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.
30 Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
31 а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.