Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Книга Премудрості Іісуса, сина Сирахового

Глава 50

1 Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:

2 ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;

3 у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;

4 щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.

5 Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!

6 Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,

7 як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,

8 як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,

9 як вогонь з ладаном у кадильниці,

10 як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,

11 як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.

12 Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.

13 Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —

14 довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,

15 і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.

16 У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,

17 він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.

18 Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.

19 Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;

20 а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,

21 і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.

22 Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;

23 народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.

24 І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:

25 нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;

26 нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!

27 Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:

28 це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.

29 Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.

30 Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;

31 а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.