Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Книга Премудрості Іісуса, сина Сирахового

Глава 38

1 Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,

2 і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.

3 Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.

4 Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.

5 Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?

6 Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:

7 ними він зціляє людину і знищує хворобу її.

8 Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.

9 Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.

10 Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.

11 Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;

12 і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.

13 У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;

14 бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.

15 Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!

16 Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;

17 гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;

18 бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.

19 З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.

20 Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.

21 Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.

22 «Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».

23 З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.

24 Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.

25 Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?

26 Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.

27 Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;

28 серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.

29 Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;

30 звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;

31 серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.

32 Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,

33 який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:

34 рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;

35 він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.

36 Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;

37 без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;

38 і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;

39 але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.