Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Псалтир

Псалом 103

[Псалом Давида про сотворіння світу.]

1 Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.

2 Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.

3 Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.

4 Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.

5 Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.

6 Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.

7 Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.

8 Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.

9 Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.

10 Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]

11 Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.

12 Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.

13 Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.

14 Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.

15 І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.

16 Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.

17 Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.

18 Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.

19 Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.

20 Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.

21 Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.

22 Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.

23 Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.

24 Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.

25 Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.

26 Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.

27 Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.

28 Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.

29 Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.

30 Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.

32 Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.

33 Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

34 Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.

35 Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

Слава