Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Псалтир

Псалом 101

Кафизма 14

1 Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.

2 Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.

3 Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.

4 Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.

5 Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.

6 Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.

7 Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.

8 Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.

9 Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.

10 Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.

11 Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.

12 Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.

13 Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.

14 Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.

15 Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.

16 І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.

17 Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.

18 Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.

19 І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.

20 Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,

21 щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,

22 щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,

23 коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.

24 Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.

25 І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.

26 На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.

27 Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.

28 Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.

29 Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».