Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Книга Екклезіаста, або Проповідника

Глава 3

1 Усьому свій час, і час усякій речі під небом:

2 час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене;

3 час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати;

4 час плакати, і час сміятися; час ремствувати, і час танцювати;

5 час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятися від обіймів;

6 час шукати, і час втрачати; час зберігати, і час кидати;

7 час роздирати, і час зшивати; час мовчати, і час говорити;

8 час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру.

9 Яка користь тому, хто працює, від того, над чим він трудиться?

10 Бачив я цю турботу, яку дав Бог синам людським, щоб вони вправлялися у тому.

11 Усе створив Він прекрасним у свій час, і вклав мир у серце їх, хоча людина не може осягнути діл, які Бог чинить, від початку до кінця.

12 Пізнав я, що немає для них нічого кращого, як веселитися і чинити добре в житті своєму.

13 І якщо яка людина їсть і п’є, і бачить добре у всякій праці своїй, то це — дар Божий.

14 Пізнав я, що все, що чинить Бог, перебуває повік: до того нічого додавати і від того нічого віднімати, — і Бог робить так, щоб благоговіли перед лицем Його.

15 Що було, те і тепер є, і що буде, те вже було, — і Бог воззове минуле.

16 Ще бачив я під сонцем: де мала б бути правда, там кривда; де мало б бути правосуддя, там беззаконня.

17 І сказав я у серці своєму: «праведного і нечестивого буде судити Бог; тому що час для всякої речі і суд над усякою справою там».

18 Сказав я у серці своєму про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини;

19 тому що доля синів людських і доля тварин — доля одна: як ті вмирають, так вмирають і ці, і одне дихання у всіх, і немає в людини переваги над худобою, тому що все — суєта!

20 Усе йде в одне місце: все було створено з пороху і все повернеться у порох.

21 Хто знає: дух синів людських чи сходить угору, і дух тварин чи сходить униз, у землю?

22 Отже, побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватися людині справами своїми: тому що це — доля її; бо хто приведе її подивитися на те, що буде після неї?