Читання дняп’ятниця

На літургії

Апостол

Гал. 4:8–21 Послання до Галатів

зач. 2108Але́ тоді́, не зна́вши Бо́га, ви служи́ли бога́м, які́ по су́ті не є боги́.

9Тепе́р же, пізна́вши Бо́га, або́, кра́ще, оде́ржавши пізна́ння від Бо́га, наві́що поверта́єтесь знов до не́мічних та вбо́гих стихі́й і хо́чете ще зно́ву себе́ понево́лити їм?

10Ви дотри́муєтеся днів, місяці́в, часі́в і рокі́в.

11Бою́ся за вас, чи не ма́рно я труди́вся у вас.

12Прошу́ вас, бра́ття, бу́дьте, як я, бо і я, як ви. Ви нічи́м не обра́зили мене́.

13Зна́єте, що хоч я в не́мочі пло́ті благовіствува́в вам пе́ршого ра́зу,

14але́ ви не знева́жили і не відцура́лись споку́си моє́ї в пло́ті мої́й, а прийняли́ мене́, як А́нгела Бо́жого, як Христа́ Іісу́са.

15Яке́ було́ блаже́нство ва́ше! Сві́дчу вам, якби́ це було́ можли́во, ви ви́рвали б о́чі свої́ і дали́ мені́.

16Невже́ ж я став во́рогом ва́шим, гово́рячи вам і́стину?

17Піклу́ються про вас не чи́сто, а хо́чуть відлучи́ти вас, щоб ви піклува́лися про них.

18До́бре піклува́тися в до́брому завжди́, а не лише́ в мої́й прису́тності у вас.

19Ді́ти мої́, для яки́х я зно́ву в му́ках наро́дження, до́ки не відобрази́ться у вас Христо́с!

20Хоті́в би я тепе́р бу́ти у вас і зміни́ти го́лос мій, бо я в здивува́нні про вас.

21Скажі́ть мені́ ви, які́ бажа́єте бу́ти під зако́ном: хіба́ ви не слу́хаєте зако́ну?

Євангеліє

Мк. 6:45–53 Євангеліє від Марка

зач. 2645І зра́зу наказа́в у́чням Свої́м увійти́ в чо́вен і перепра́витись рані́ше на той бік до Віфсаї́ди, по́ки Він відпу́стить наро́д.

46І, відпусти́вши їх, пішо́в на го́ру помоли́тись.

47Уве́чері чо́вен був посере́д мо́ря, а Він оди́н на землі́.

48І поба́чив, як вони́ терпі́ли біду́ у пла́ванні; бо ві́тер їм був зустрі́чний; бли́зько ж четве́ртої сторо́жі но́чі прийшо́в до них, ідучи́ по мо́рю, і хоті́в мину́ти їх.

49Вони́ ж, поба́чивши, що Він іде́ по мо́рю, поду́мали, що це при́вид, і закрича́ли.

50Бо всі ба́чили Його́ і поляка́лись. І за́раз же заговори́в з ни́ми і сказа́в їм: підбадьо́ртеся: це Я, не бі́йтеся!

51І увійшо́в до них у чо́вен; і ві́тер стих. І вони́ надзвича́йно дивува́лись в собі́,

52бо не зрозумі́ли чу́да з хліба́ми, тому́ що се́рце ї́хнє було́ скам’яні́ле.

53І, перепра́вившись, прибули́ в зе́млю Геннісаре́тську і приста́ли до бе́рега.