Читання днясереда
На літургії
Апостол
2 Кор. 9:12–10:7 Друге послання до Коринфян
зач. 1899:12Бо ді́ло служі́ння цього́ не ті́льки допо́внює вбо́гість святи́х, але́ й виклика́є в багатьо́х вели́кі подя́ки Бо́гові;
13бо, спостеріга́ючи до́свід цього́ служі́ння, вони́ прославля́ють Бо́га за покі́рність спові́дуваному ва́ми Єва́нгелію Христо́вому і за щи́ре спілкува́ння з ни́ми та з усіма́,
14мо́лячись за вас з прихи́льності до вас, за ду́же ще́дру у вас благода́ть Бо́жу.
15Дя́ка Бо́гові за невимо́вний дар Його́!
10:1Я ж, Па́вел, котри́й особи́сто між ва́ми скро́мний, а зао́чно про́ти вас сміли́вий, переко́ную вас ла́гідністю й побла́жливістю Христо́вою.
2Прошу́, щоб мені́, коли́ прийду́, не вдава́тися до тіє́ї рішу́чої сміли́вості, яку́ ду́маю вжи́ти про́ти де́яких, що ду́мають про нас, ні́би ми ді́ємо за пло́ттю.
3Бо ми, бу́дучи в пло́ті, не по пло́ті вою́ємо.
4Збро́я на́шого воюва́ння не плотська́, але́ си́льна Бо́гом на зруйнува́ння тверди́нь: не́ю руйну́ємо за́думи
5і вся́ке звели́чування, що повстає́ про́ти пізна́ння Бо́га, і беремо́ в поло́н уся́кий по́мисел на по́слух Христу́,
6і гото́ві покара́ти всіля́кий непо́слух, коли́ ваш по́слух ви́повниться.
зач. 1907Чи на осо́бу ви ди́витесь? Хто впе́внений в собі́, що він Христо́вий, той сам по собі́ суди́, що, як він Христо́вий, так і ми Христо́ві.
Мч. Рим. 8:28–39 Послання до Римлян
зач. 9928До то́го зна́ємо, що тим, які́ лю́блять Бо́га, покли́каним з Його́ во́лі, усе́ сприя́є для бла́га.
29Бо кого́ Він передба́чив, тим і напере́д ви́значив бу́ти поді́бними до о́бразу Си́на Свого́, щоб Він був перворо́дним між багатьма́ бра́ттями.
30А кого́ Він напере́д ви́значив, тих і покли́кав; а кого́ покли́кав, тих і ви́правдав; а кого́ ви́правдав, тих і просла́вив.
31Що ж сказа́ти на це? Якщо́ Бог за нас, хто про́ти нас?
32Той, Котри́й Си́на Свого́ не пощади́в, а ви́дав Його́ за всіх нас, як з Ним не да́рує нам і всього́?
33Хто бу́де звинува́чувати ви́браних Бо́жих? Бог виправдо́вує їх.
34Хто осу́джує? Христо́с Іісу́с поме́р, але́ й воскре́с: Він і право́руч Бо́га, Він і хода́тайствує за нас.
35Хто відлу́чить нас від любо́ві Бо́жої: скорбо́та, чи у́тиски, чи гоні́ння, чи го́лод, чи нагота́, або́ небезпе́ка, чи меч? як напи́сано:
36за Те́бе умертвля́ють нас ко́жен день; вважа́ють нас за ове́ць (прире́чених) на зако́лення.
37Але́ все це перебо́рюємо си́лою Того́, Хто полюби́в нас.
38Бо я впе́внений, що ні смерть, ні життя́, ні А́нгели, ні Нача́ла, ні Си́ли, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє,
39ні висота́, ні глибина́, ні і́нше яке́ творі́ння не мо́же відлучи́ти нас від любо́ві Бо́жої в Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.
Євангеліє
Мк. 3:20–27 Євангеліє від Марка
зач. 1320Прихо́дять у дім; і зно́ву збира́ється наро́д, так що їм неможли́во було́ і хлі́ба ї́сти.
21І, почу́вши, бли́жні Його́ пішли́ взя́ти Його́, бо говори́ли, що Він не при собі́.
22А кни́жники, які́ прийшли́ з Ієрусали́ма, говори́ли, що Він ма́є в Собі́ веєльзеву́ла і що виганя́є бі́сів си́лою бісі́вського кня́зя.
23І, покли́кавши їх, говори́в їм при́тчами: як мо́же сатана́ виганя́ти сатану́?
24Якщо́ ца́рство розді́литься само́ в собі́, не мо́же всто́яти ца́рство те;
25і якщо́ дім розді́литься сам у собі́, не мо́же всто́яти дім той;
26і якщо́ сатана́ повста́в сам на се́бе і розділи́вся, не мо́же всто́яти, але́ прийшо́в кіне́ць його́.
27Ніхто́, ввійшо́вши в дім си́льного, не мо́же пограбува́ти рече́й його́, якщо́ рані́ше не зв’я́же си́льного, і тоді́ розграбу́є дім його́.
Мч. Ін. 15:1–7 Євангеліє від Іоанна
зач. 501Я є і́стинна виногра́дна лоза́, а Оте́ць Мій – виногра́дар.
2Вся́ку гі́лку в Ме́не Він відсіка́є, що не плодоно́сить, і вся́ку, що плодоно́сить, очища́є, щоб бі́льше принесла́ пло́ду.
3Ви вже очи́щені че́рез сло́во, яке́ Я пропові́дував вам.
4Перебува́йте в Мені́, і Я у вас. Як гі́лка не мо́же прино́сити пло́ду сама́ від се́бе, якщо́ не бу́де на ло́зі: так і ви, якщо́ не бу́дете в Мені́.
5Я є лоза́, а ви гілки́; хто перебува́є в Мені́, і Я в ньо́му, той прино́сить бага́то пло́ду; бо без Ме́не не мо́жете роби́ти нічо́го.
6Хто не перебува́тиме в Мені́, той бу́де відки́нутий геть, як гі́лка, і засо́хне; а такі́ гілки́ збира́ють і ки́дають у вого́нь, і вони́ згоря́ють.
7Якщо́ перебува́тимете в Мені́ і слова́ Мої́ у вас бу́дуть, то, чого́ ви забажа́єте, просі́ть, і бу́де вам.