Читання дняпонеділок

На літургії

Апостол

2 Кор. 8:7–15 Друге послання до Коринфян

зач. 1867А як ви бага́ті всім: ві́рою і сло́вом, і пізна́нням, і всіля́ким стара́нням, і любо́в’ю ва́шою до нас, – так багаті́йте і ціє́ю чесно́тою.

8Кажу́ це не як повелі́ння, але́ стара́нністю і́нших випробо́вую щи́рість і ва́шої любо́ві.

9Адже́ ви зна́єте благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, що Він, бу́дучи бага́тим, став убо́гим ра́ди вас, щоб ви збагати́лись Його́ убо́гістю.

10Я даю́ на це пора́ду: бо це кори́сно вам, котрі́ не ті́льки почали́ роби́ти це, але́ й бажа́ли того́ ще з мину́лого ро́ку.

11Зробі́ть же тепе́р саме́ ді́ло, щоб чого́ ре́вно бажа́ли, те й ви́конано було́ по доста́тку.

12Бо коли́ є стара́нність, то вона́ прийма́ється ди́влячись на те, хто що ма́є, а не на те, чого́ не ма́є.

13Не тре́ба, щоб і́ншим було́ поле́гшення, а вам тяга́р, але́ щоб була́ рівномі́рність.

14Ни́ні ваш на́длишок на допо́внення ї́хнього недоста́тку; а по́тім ї́хній на́длишок на допо́внення ва́шого недоста́тку, щоб була́ рівномі́рність,

15як напи́сано: хто зібра́в бага́то, не мав за́йвого; і хто ма́ло, не мав недоста́тку.

і за вівторок (під зачало) 2 Кор. 8:16–9:5 Друге послання до Коринфян

зач. 1878:16Дя́ка Бо́гові, Котри́й покла́в на се́рце Ти́тове таку́ стара́нність до вас.

17Бо, хоча́ я й проси́в його́, а втім, він, бу́дучи ду́же стара́нним, пішо́в до вас доброві́льно.

18З ним посла́ли ми та́кож бра́та, яко́го по всіх Церква́х хва́лять за благові́стя,

19і до то́го ви́браного Церква́ми супрово́джувати нас для цьо́го добродія́ння, яко́му ми слу́жимо на сла́ву Само́го Го́спода і відпові́дно до ва́шого стара́ння,

20оберіга́ючись, щоб нам не зазна́ти від ко́го наріка́ння при такі́й вели́кій кі́лькості поже́ртв, дору́чених на́шому служі́нню;

21бо ми дба́ємо про до́бре не ті́льки пе́ред Го́сподом, але́ й пе́ред людьми́.

22Ми посла́ли з ни́ми і бра́та на́шого, стара́нність котро́го не раз ви́пробували бага́то в чо́му, і він тепе́р ще стара́нніший у вели́кій впе́вненості у вас.

23Що ж стосу́ється Ти́та, – це мій това́риш і співробі́тник у вас, а що́до браті́в на́ших, – це посланці́ Церко́в, сла́ва Христо́ва.

24Ото́ж пе́ред лице́м Церко́в да́йте їм до́каз любо́ві ва́шої і того́, що ми справедли́во хва́лимося ва́ми.

9:1Для ме́не втім за́йва річ писа́ти вам про допомо́гу святи́м,

2бо я зна́ю щи́рість ва́шу і хвалю́ся ва́ми пе́ред македо́нцями, що Аха́ія пригото́вана ще з мину́лого ро́ку, і ре́вність ва́ша заохо́тила багатьо́х.

3А браті́в посла́в я для то́го, щоб похвала́ моя́ про вас не ви́явилася ма́рною в цьо́му ви́падку, але́ щоб ви, як я говори́в, були́ пригото́вані,

4і щоб, коли́ при́йдуть зі мно́ю македо́няни і зна́йдуть вас негото́вими, не лиши́лися ми в со́ромі, – не кажу́ «ви», – похвали́вшись з тако́ю впе́вненістю.

5Тому́ вважа́в я за потрі́бне впроси́ти браті́в, щоб вони́ пішли́ напере́д до вас і заздалегі́дь потурбува́лись, щоб спові́щене вже благослові́ння ва́ше було́ гото́ве як благослові́ння, а не як побо́р.

Богородиці Євр. 9:1–7 Послання до Євреїв

зач. 3201І пе́рший заві́т мав постано́ву про Богослужі́ння і святи́лище земне́:

2бо побудо́вана була́ скі́нія пе́рша, в які́й був світи́льник, і тра́пеза та жерто́вні хліби́, і яка́ назива́ється «святе́».

3За дру́гою ж заві́сою була́ скі́нія, на́звана «Святе́ святи́х»,

4яка́ ма́ла золоту́ кади́льницю і обкла́дений з усі́х сторі́н зо́лотом ковче́г заві́ту, де були́ золоти́й сосу́д з ма́нною, жезл Ааро́нів розкві́тлий та скрижа́лі заві́ту,

5а над ним херуви́ми сла́ви, осіня́ючі очисти́лище; про що не слід тепе́р говори́ти докла́дно.

6При тако́му влаштува́нні, до пе́ршої скі́нії завжди́ вхо́дять свяще́нники відправля́ти Богослужі́ння;

7а до дру́гої – раз на рік оди́н ті́льки первосвяще́нник, не без кро́ві, яку́ прино́сить за се́бе і за гріхи́ неві́дання наро́ду.

Євангеліє

Мк. 3:6–12 Євангеліє від Марка

зач. 116Фарисе́ї, ви́йшовши, зра́зу ж ра́дилися з іродіа́нами про́ти Ньо́го, як би погуби́ти Його́.

7Але́ Іісу́с з у́чнями Свої́ми відійшо́в до мо́ря; і за Ним пішло́ бага́то наро́ду з Галіле́ї, Іуде́ї,

8Ієрусали́ма, Ідуме́ї та з-за Іорда́ну. І ті, що живу́ть в око́лицях Ти́ру та Сидо́ну, почу́вши, що Він роби́в, йшли до Ньо́го у вели́кій кі́лькості.

9І сказа́в у́чням Свої́м, щоб гото́вий був для Ньо́го чо́вен, че́рез багатолю́дність, аби не тісни́лися до Ньо́го.

10Бо багатьо́х Він зціли́в, тому́ ті, які́ ма́ли ра́ни, ки́дались до Ньо́го, щоб торкну́тись Його́.

11І ду́хи нечи́сті, коли́ ба́чили Його́, па́дали пе́ред Ним і крича́ли: Ти Син Бо́жий.

12Та Він суво́ро забороня́в їм, щоб не роби́ли Його́ відо́мим.

і за вівторок (під зачало) Мк. 3:13–19 Євангеліє від Марка

зач. 1213По́тім зійшо́в на го́ру і покли́кав до Се́бе, кого́ Сам хоті́в; і прийшли́ до Ньо́го.

14І ви́брав з них двана́дцять, щоб були́ з Ним і щоб посила́ти їх на про́повідь,

15і щоб вони́ ма́ли вла́ду зціля́ти від неду́гів і виганя́ти бі́сів;

16і поста́вив Си́мона, да́вши йому́ ім’я́ Петро́,

17Я́кова Зеведе́євого та Іоа́нна, бра́та Я́кова, да́вши їм імена́ Воанерге́с, то́бто «сини́ гро́мові»,

18Андрі́я, Фили́па, Варфоломі́я, Матфе́я, Фому́, Я́кова Алфе́євого, Фадде́я, Си́мона Канані́та

19та Іу́ду Іскаріо́тського, яки́й і зра́див Його́.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.