Читання днясереда

На 6-му часі

Іс. 58:1–11 Книга пророка Ісаії

1Волай голосно, не стримуйся; піднеси голос твій, подібно до труби, і вкажи народу Моєму на беззаконня його, і дому Якова — на гріхи його.

2Вони щодня шукають Мене і хочуть знати шляхи Мої, ніби народ, який живе праведно і не полишає законів Бога свого; вони запитують Мене про суди правди, бажають наближення до Бога:

3«Чому ми постимося, а Ти не бачиш? смиряємо душі свої, а Ти не знаєш?» — Ось, у день посту вашого ви виконуєте волю вашу і вимагаєте тяжких трудів від інших.

4Ось, ви поститеся для сварок і суперечок і для того, щоб жорстокою рукою бити інших; ви не поститеся у цей час так, щоб голос ваш був почутий на висоті.

5Чи такий той піст, який Я обрав, день, в який томить людина душу свою, коли гне голову свою, як тростину, і підстилає під себе руб’я і попіл? Чи це назвеш постом і днем, угодним Господу?

6Ось піст, що Я обрав: зніми кайдани неправди, розв’яжи пута ярма, і пригноблених відпусти на волю, і розірви усяке ярмо;

7розділи з голодним хліб твій, і подорожніх бідних уведи у дім; коли побачиш нагого, вдягни його, і від єдинокровного твого не ховайся.

8Тоді відкриється, як зоря, світло твоє, і зцілення твоє швидко проросте, і правда твоя піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе.

9Тоді ти взиватимеш, і Господь почує; заволаєш, і Він скаже: «ось Я!» Коли ти викинеш із середовища твого ярмо, перестанеш піднімати палець і говорити образливе,

10і віддаси голодному душу твою і наситиш душу страдника: тоді світло твоє зійде у темряві, і морок твій буде як полудень;

11і буде Господь вождем твоїм завжди, і під час засухи буде насичувати душу твою й наповнювати кістки твої, і ти будеш, як напоєний водою сад і як джерело, води якого ніколи не висихають.

На вечірні

Бут. 43:26–31;45:1–16 Книга Буття

43:26І прийшов Йосиф додому; і вони принесли йому в дім дарунки, які були в руках їхніх, і поклонилися йому до землі.

27Він запитав їх про здоров’я і сказав: чи здоровий батько ваш старий, про якого ви говорили? чи живий ще він?

28Вони сказали: здоровий раб твій, батько наш; ще живий. [Він сказав: благословенна людина ця від Бога.] І схилилися вони і поклонилися.

29І підняв очі свої [Йосиф], і побачив Веніаміна, брата свого, сина матері своєї, і сказав: це брат ваш менший, про якого ви говорили мені? І сказав: нехай буде милість Божа з тобою, сину мій!

30І поспіхом вийшов Йосиф, тому що закипіла любов до брата його, і він готовий був заплакати, і вийшов він у внутрішню кімнату і плакав там.

31І, умивши лице своє, ввійшов, і укріпився і сказав: подавайте страву.

45:1Йосиф не міг більш утримуватися при всіх, що стояли біля нього і закричав: виведіть від мене усіх. І не залишалося при Йосифові нікого, коли він відкрився братам своїм.

2І голосно заридав він, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3І сказав Йосиф братам своїм: я — Йосиф, чи живий ще батько мій? Але брати його не могли відповідати йому, тому що вони зніяковіли перед ним.

4І сказав Йосиф братам своїм: підійдіть до мене. Вони підійшли. Він сказав: я — Йосиф, брат ваш, якого ви продали в Єгипет;

5але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя;

6тому що тепер два роки голоду на землі: [залишається] ще п’ять років, в які ні орати, ні жати не будуть;

7Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя великим визволенням.

8Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, Який і поставив мене батьком фараонові і господарем в усьому домі його і владикою по всій землі Єгипетській.

9Йдіть швидше до батька мого і скажіть йому: так говорить син твій Йосиф: Бог поставив мене господарем над усім Єгиптом; прийди до мене, не барися;

10ти будеш жити в землі Гесем; і будеш біля мене, ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна і велика худоба твоя, й усе твоє;

11і прогодую тебе там, бо голод буде ще п’ять років, щоб не зубожів ти і дім твій і все твоє.

12І ось, очі ваші й очі брата мого Веніаміна бачать, що це мої уста говорять з вами;

13скажіть же батькові моєму про всю славу мою в Єгипті і про все, що ви бачили, і приведіть швидше батька мого сюди.

14Й упав він на шию Веніаміну, брату своєму, і плакав; і Веніамін плакав на шиї його.

15І цілував усіх братів своїх і плакав, обіймаючи їх. Потім говорили з ним брати його.

16Дійшла до дому фараона чутка, що прийшли брати Йосифа; і приємно було фараонові і рабам його.

Притч. 21:23–22:4 Книга Притч Соломонових

21:23Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою.

24Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости.

25Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати;

26кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує.

27Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її.

28Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди.

29Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою.

30Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу.

31Коня готують на день битви, але перемога — від Господа.

22:1Добре ім’я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото.

2Багатий і бідний зустрічаються один з одним: того й іншого створив Господь.

3Розсудливий бачить біду, і ховається; а недосвідчені йдуть уперед, і караються.

4За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя.