Читання днянеділя

На утрені

Ін. 21:15–25 Євангеліє від Іоанна

зач. 6715Коли́ ж вони́ обі́дали, Іісу́с ка́же Си́мону Петро́ві: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́ бі́льше, ніж вони́? Петро́ ка́же Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ягня́т Мої́х.

16Ще гово́рить йому́ вдру́ге: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ гово́рить Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.

17Гово́рить йому́ втре́тє: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ засмути́вся, що втре́тє спита́в його́: чи лю́биш ти Мене́? і сказа́в Йому́: Го́споди! Ти все зна́єш; Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.

18І́стинно, і́стинно кажу́ тобі́: коли́ ти був молоди́й, то підпері́зувався сам і ходи́в, куди́ хоті́в; а коли́ постарі́єш, то простя́гнеш ру́ки твої́ і і́нший підпере́же тебе́ і поведе́, куди́ не хо́чеш.

19Це Він сказа́в, даючи́ розумі́ти, яко́ю сме́ртю Петро́ просла́вить Бо́га. І, сказа́вши це, гово́рить йому́: йди за Мно́ю.

20Петро́ ж, оберну́вшись, ба́чить, що йде за ним у́чень, котро́го люби́в Іісу́с, і котри́й на вече́рі, припа́вши до груде́й Його́, сказа́в: Го́споди! хто ви́дасть Тебе́?

21Поба́чивши його́, Петро́ гово́рить Іісу́сові: Го́споди! а він що?

22Іісу́с гово́рить йому́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, по́ки при́йду, що тобі́ до то́го? ти йди за Мно́ю.

23І пронесло́ся це сло́во по́між бра́ттями, що у́чень той не помре́. Але́ Іісу́с не сказа́в йому́, що не помре́, але́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, до́ки прийду́, що тобі́ до то́го?

24Цей у́чень і сві́дчить про це, і написа́в це; і зна́ємо, що і́стинне сві́дчення його́.

25Бага́то й і́ншого сотвори́в Іісу́с; але́, коли́ б написа́ти про те докла́дно, то, ду́маю, і сам світ не вмісти́в би напи́саних книг. Амі́нь.

На літургії

Апостол

Неділі перед Богоявленням 2 Тим. 4:5–8 Друге послання до Тимофія

зач. 2985Але́ ти будь пи́льний в усьо́му, перено́сь скорбо́ти, роби́ ді́ло благові́сника, вико́нуй служі́ння твоє́.

6Бо я вже стаю́ же́ртвою, і час мого́ відхо́ду наста́в.

7По́двигом до́брим я подвиза́вся, свій біг закінчи́в, ві́ру збері́г;

8а тепе́р готу́ється мені́ віне́ць пра́вди, яки́й дасть мені́ Госпо́дь, пра́ведний Суддя́, в день той; і не ті́льки мені́, але́ і всім, що полюби́ли я́влення Його́.

Апп. Рим. 8:8–14 Послання до Римлян

8Тому́ ті, що живу́ть за пло́ттю, Бо́гові угоди́ти не мо́жуть.

9Але́ ви не за пло́ттю живете́, а за ду́хом, якщо́ ті́льки Дух Бо́жий живе́ у вас. Коли́ ж хто Ду́ху Христо́вого не ма́є, той і не Його́.

10А коли́ Христо́с у вас, то ті́ло ме́ртве для гріха́, але́ дух живи́й для пра́ведності.

11Якщо́ ж Дух Того́, Хто воскреси́в з ме́ртвих Іісу́са, живе́ у вас, то Той, Хто воскреси́в Христа́ з ме́ртвих, оживи́ть і ва́ші сме́ртні тіла́ Ду́хом Свої́м, Яки́й живе́ у вас.

12О́тже, бра́ття, ми не боржники́ пло́ті, щоб жи́ти за пло́ттю;

13бо, коли́ живете́ за пло́ттю, то помрете́, а коли́ ду́хом умертвля́єте діла́ плотські́, то живі́ бу́дете.

зач. 9714Бо всі, що Ду́хом Бо́жим ве́дені, є сини́ Бо́жі.

Євангеліє

Неділі перед Богоявленням Мк. 1:1–8 Євангеліє від Марка

зач. 11Поча́ток Єва́нгелія Іісу́са Христа́, Си́на Бо́жого,

2як напи́сано у проро́ків: ось, Я посила́ю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, яки́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.

3Глас вопію́щого в пусти́ні: приготу́йте путь Го́споду, прями́ми зробі́ть стезі́ Йому́.

4Яви́вся Іоа́нн, яки́й хрести́в у пусти́ні і пропові́дував хре́щення покая́ння для про́щення гріхі́в.

5І вихо́дили до ньо́го вся краї́на Іуде́йська і ієрусали́мляни; і всі хрести́лись від ньо́го в рі́чці Іорда́ні, сповіда́ючи гріхи́ свої́.

6Іоа́нн же носи́в оде́жу з верблю́жого во́лосу і по́яс шкіряни́й на чре́слах свої́х, і їв акри́ди та ди́кий мед.

7І пропові́дував, ка́жучи: за мно́ю йде Сильні́ший мене́, в Яко́го я недосто́йний, нахили́вшись, розв’яза́ти ре́мінь взуття́ Його́;

8я хрести́в вас водо́ю, а Він хрести́тиме вас Ду́хом Святи́м.

Апп. Лк. 10:1–15 Євангеліє від Луки

зач. 501Пі́сля то́го ви́брав Госпо́дь і і́нших сімдеся́т у́чнів і посла́в їх по дво́є пе́ред лице́м Свої́м у ко́жне мі́сто і мі́сце, куди́ Сам хоті́в іти́,

2і сказа́в їм: жни́во вели́ке, а женці́в ма́ло; тож блага́йте Госпо́даря жнив, щоб ви́слав женці́в на жнива́ Свої́.

3Іді́ть! Я посила́ю вас, як ягня́т між вовкі́в.

4Не бері́ть ні мішка́, ні то́рби, ні взуття́, і ніко́го в доро́зі не віта́йте.

5В яки́й дім увійде́те, споча́тку кажі́ть: мир до́му цьому́;

6і якщо́ бу́де там син ми́ру, то спочи́не на ньо́му мир ваш, а коли́ ні, то до вас поверне́ться.

7В тому́ до́мі залиша́йтесь, ї́жте і пи́йте те, що в них є, бо працю́ючий ва́ртий нагоро́ди за труди́ свої́; не перехо́дьте з до́му в дім.

8І коли́ в яке́ мі́сто при́йдете і при́ймуть вас, ї́жте, що вам подаду́ть,

9і зціля́йте неду́жих, що знахо́дяться в ньо́му, і кажі́ть їм: набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

10Якщо́ ж при́йдете в яке́сь мі́сто і не при́ймуть вас, то, ви́йшовши на ву́лицю, скажі́ть:

11і по́рох, що прили́п до нас з ва́шого мі́ста, обтру́шуємо вам; а проте́ зна́йте, що набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.

12Кажу́ ж вам, що Содо́му в день той відра́дніше бу́де, ніж мі́сту тому́.

13Го́ре тобі́, Хорази́не! го́ре тобі́, Віфсаї́до! бо якби́ у Ти́рі та Сидо́ні ста́лися ті чудеса́, які були́ у вас, то давно́ б вони́, си́дячи у вере́тищі й по́пелі, пока́ялися;

14але́ і Ти́ру і Сидо́ну відра́дніше бу́де на суді́, ніж вам.

15І ти, Капернау́ме, що підні́сся до не́ба, до пе́кла зі́йдеш.