Читання днянеділя
На утрені
Ін. 20:11–18 Євангеліє від Іоанна
зач. 6411А Марі́я стоя́ла бі́ля гро́бу і пла́кала, і коли́ пла́кала, нахили́лася до гро́бу,
12і ба́чить двох А́нгелів у бі́лому о́дязі, що сиді́ли оди́н бі́ля голови́ і дру́гий бі́ля ніг, де лежа́ло ті́ло Іісу́сове.
13І вони́ ка́жуть їй: жо́но! що ти пла́чеш? Гово́рить їм: взяли́ Го́спода мого́, і не зна́ю, де покла́ли Його́.
14Сказа́вши це, оберну́лася наза́д і поба́чила Іісу́са, Котри́й стоя́в, але́ не впізна́ла, що це Іісу́с.
15Гово́рить їй Іісу́с: жо́но! що ти пла́чеш? кого́ шука́єш? Вона́, ду́маючи, що це садівни́к, ка́же Йому́: госпо́дарю! якщо́ ти ви́ніс Його́, скажи́ мені́, де ти покла́в Його́, і я візьму́ Його́.
16Іісу́с гово́рить їй: Марі́є! Вона́, оберну́вшись, ка́же Йому́: Раввуні́! – що означа́є: Учи́телю!
17Іісу́с гово́рить їй: не доторка́йся до Ме́не, бо Я ще не зійшо́в до Отця́ Мого́; а йди до браті́в Мої́х і скажи́ їм: іду́ до Отця́ Мого́ і Отця́ ва́шого, і до Бо́га Мого́ і Бо́га ва́шого.
18Марі́я Магдали́на прийшла́ і сповісти́ла у́чням, що ба́чила Го́спода і що Він це сказа́в їй.
На літургії
Апостол
Кол. 3:4–11 Послання до Колосян
зач. 2574коли́ ж я́виться Христо́с, життя́ ва́ше, тоді́ і ви з’я́витесь з Ним у сла́ві.
5О́тже, умертві́ть земні́ чле́ни ва́ші: блуд, нечистоту́, при́страсть, злу по́хоть і користолю́бство, що є ідолослужі́ння,
6за які́ гнів Бо́жий йде на сині́в проти́влення,
7се́ред яки́х і ви коли́сь були́, коли́ жили́ по́між ни́ми.
8А тепе́р ви відкладі́ть усе́: гнів, лю́тість, злість, лихослі́в’я, лайли́вість уст ва́ших;
9не говорі́ть непра́вди оди́н о́дному, ски́нувши ві́тху люди́ну з діла́ми її́
10та вдягну́вшись у нову́, яка́ оно́влюється в пізна́нні за о́бразом Творця́ її́,
11де нема́ ні е́лліна, ні іуде́я, ні обрі́зання, ні необрі́зання, ва́рвара, скі́фа, раба́, ві́льного, але́ все і у всьо́му Христо́с.
Євангеліє
Лк. 14:16–24 Євангеліє від Луки
зач. 7616Він же сказа́в йому́: оди́н чолові́к спра́вив вели́ку вече́рю і запроси́в багатьо́х,
17і коли́ наста́в час вече́рі, посла́в раба́ свого́ сказа́ти запро́шеним: іді́ть, бо все вже гото́ве.
18І почали́ всі, ні́би змо́вившись, вибача́тися. Пе́рший сказа́в йому́: я купи́в зе́млю і мені́ тре́ба піти́ і огля́нути її́; прошу́ тебе́, ви́бач мені́.
19Дру́гий сказа́в: я купи́в п’ять пар волі́в і йду ви́пробувати їх; прошу́ тебе́, ви́бач мені́.
20Тре́тій сказа́в: я ожени́вся і че́рез те не мо́жу прийти́.
21І, поверну́вшись, раб той розказа́в про це госпо́дареві своє́му. Тоді́, розгніва́вшись, госпо́дар до́му сказа́в рабо́ві своє́му: піди́ шви́дше на ву́лиці й прову́лки міста́ і приведи́ сюди́ вбо́гих, калі́к, сліпи́х і криви́х.
22І сказа́в раб: госпо́дарю! зро́блено, як ти звелі́в, і ще є мі́сце.
23Госпо́дар сказа́в рабо́ві: піди́ на доро́ги і загоро́жі і умовля́й прийти́, щоб напо́внився дім мій.
24Бо кажу́ вам, що ніхто́ з тих запро́шених не покушту́є моє́ї вече́рі, бо бага́то зва́нних, та ма́ло ви́браних.