Читання дняп’ятниця

На утрені

Ін. 21:15–25 Євангеліє від Іоанна

зач. 6715Коли́ ж вони́ обі́дали, Іісу́с ка́же Си́мону Петро́ві: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́ бі́льше, ніж вони́? Петро́ ка́же Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ягня́т Мої́х.

16Ще гово́рить йому́ вдру́ге: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ гово́рить Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.

17Гово́рить йому́ втре́тє: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ засмути́вся, що втре́тє спита́в його́: чи лю́биш ти Мене́? і сказа́в Йому́: Го́споди! Ти все зна́єш; Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.

18І́стинно, і́стинно кажу́ тобі́: коли́ ти був молоди́й, то підпері́зувався сам і ходи́в, куди́ хоті́в; а коли́ постарі́єш, то простя́гнеш ру́ки твої́ і і́нший підпере́же тебе́ і поведе́, куди́ не хо́чеш.

19Це Він сказа́в, даючи́ розумі́ти, яко́ю сме́ртю Петро́ просла́вить Бо́га. І, сказа́вши це, гово́рить йому́: йди за Мно́ю.

20Петро́ ж, оберну́вшись, ба́чить, що йде за ним у́чень, котро́го люби́в Іісу́с, і котри́й на вече́рі, припа́вши до груде́й Його́, сказа́в: Го́споди! хто ви́дасть Тебе́?

21Поба́чивши його́, Петро́ гово́рить Іісу́сові: Го́споди! а він що?

22Іісу́с гово́рить йому́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, по́ки при́йду, що тобі́ до то́го? ти йди за Мно́ю.

23І пронесло́ся це сло́во по́між бра́ттями, що у́чень той не помре́. Але́ Іісу́с не сказа́в йому́, що не помре́, але́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, до́ки прийду́, що тобі́ до то́го?

24Цей у́чень і сві́дчить про це, і написа́в це; і зна́ємо, що і́стинне сві́дчення його́.

25Бага́то й і́ншого сотвори́в Іісу́с; але́, коли́ б написа́ти про те докла́дно, то, ду́маю, і сам світ не вмісти́в би напи́саних книг. Амі́нь.

На літургії

Апостол

1 Тим. 4:4–8,16 Перше послання до Тимофія

зач. 2854Бо вся́ке творі́ння Бо́же до́бре, і ніщо́ не пога́не, якщо́ прийма́ється з подя́кою,

5бо освя́чується сло́вом Бо́жим і моли́твою.

6Навча́ючи цьо́му браті́в, бу́деш до́брий служи́тель Іісу́са Христа́, годо́ваний слова́ми ві́ри і до́брим вче́нням, за яки́м ти пішо́в.

7Від негі́дних і ба́бських байо́к відверта́йся, а вправля́й себе́ в побо́жності,

8бо тіле́сна впра́ва ма́ло кори́сна, а побо́жність кори́сна на все, ма́ючи обі́тницю життя́ тепе́рішнього і майбу́тнього.

16Вника́й в се́бе та у вче́ння; займа́йся цим пості́йно, бо, так ро́блячи, і себе́ спасе́ш і тих, що слу́хають тебе́.

Ап. 1 Кор. 4:9–16 Перше послання до Коринфян

зач. 1319Бо я ду́маю, що нам, посла́нникам оста́ннім, Бог суди́в бу́ти ні́би засу́дженими на смерть, бо ми ста́ли позо́рищем сві́тові, А́нгелам і лю́дям.

10Ми безу́мні Христа́ ра́ди, а ви му́дрі у Христі́; ми не́мічні, а ви міцні́; ви у сла́ві, а ми в безче́сті.

11На́віть дони́ні те́рпимо го́лод і спра́гу, і наготу́ і побо́ї, і поневіря́ємось,

12і тру́димось, працю́ючи свої́ми рука́ми. Лихосло́влять нас, ми благословля́ємо; го́нять нас, ми те́рпимо;

13ганьбля́ть нас, ми мо́лимось; ми як сміття́ для сві́ту, як по́рох, що усі́ то́пчуть дони́ні.

14Це пишу́ не для то́го, щоб вас посоро́мити, а наставля́ю на ро́зум вас, як діте́й мої́х улю́блених,

15бо хоч у вас ти́сячі наста́вників у Христі́, та не бага́то отці́в; я роди́в вас у Христі́ Іісу́сі благові́стям.

16Тому́ блага́ю вас: поді́бні мені́ бу́дьте, як я Христу́.

Євангеліє

Лк. 13:31–35 Євангеліє від Луки

зач. 7331У той день прийшли́ де́які з фарисе́їв і сказа́ли Йому́: ви́йди і піди́ зві́дси, бо І́род хо́че Тебе́ вби́ти.

32І сказа́в їм: піді́ть і скажі́ть оті́й лиси́ці: ось, виганя́ю бі́сів і зціля́ю сього́дні і за́втра, і на тре́тій день закі́нчу;

33а втім, Мені́ тре́ба ходи́ти сього́дні, за́втра і в насту́пний день, бо не бува́є, щоб проро́к заги́нув по́за Ієрусали́мом.

34Ієрусали́ме! Ієрусали́ме! що вбива́в проро́ків і камі́нням побива́в по́сланих до те́бе! скі́льки разі́в хоті́в Я зібра́ти діте́й твої́х, як пта́шка пташеня́т свої́х під кри́ла, і ви не захоті́ли!

35Ось, залиша́ється вам дім ваш пусти́й. Кажу́ ж вам, що ви не поба́чите Мене́, до́ки не при́йде час, коли́ ска́жете: благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє!

Ап. Ін. 1:43–51 Євангеліє від Іоанна

зач. 543На дру́гий день Іісу́с захоті́в йти до Галіле́ї, і знахо́дить Фили́па і ка́же йому́: йди за Мно́ю.

44Фили́п же був з Віфсаї́ди, з одного́ мі́ста з Андрі́єм і Петро́м.

45Фили́п знахо́дить Нафана́їла і ка́же йому́: ми знайшли́ Того́, про Котро́го писа́ли Мойсе́й у зако́ні і проро́ки, Іісу́са, си́на Йо́сифа, з Назаре́ту.

46Але́ Нафана́їл сказа́в йому́: чи мо́же щось до́бре бу́ти з Назаре́ту? Фили́п гово́рить йому́: піди́ і подиви́сь.

47Іісу́с, поба́чивши Нафана́їла, яки́й ішо́в до Ньо́го, гово́рить про ньо́го: ось воі́стину ізраїльтя́нин, у яко́му нема́ лука́вства.

48Нафана́їл гово́рить Йому́: зві́дки Ти мене́ зна́єш? Іісу́с відпові́в йому́: перш ніж покли́кав тебе́ Фили́п, Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею.

49Нафана́їл відпові́в Йому́: Равві́! Ти – Син Бо́жий, Ти – Цар Ізра́їлів.

50Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: ти ві́риш, тому́ що Я тобі́ сказа́в: Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею; поба́чиш бі́льше цього́.

51І гово́рить йому́: і́стинно, і́стинно кажу́ вам: відни́ні поба́чите не́бо відкри́те і А́нгелів Бо́жих, які́ підніма́ються і спуска́ються до Си́на Людсько́го.