Читання днясереда

На літургії

Апостол

Гал. 6:2–10 Послання до Галатів

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

3Бо хто вважа́є себе́ чим- не́будь, коли́ він є ніщо́, той обма́нює себе́.

4Ко́жний хай випробо́вує своє́ ді́ло, і тоді́ ма́тиме похвалу́ ті́льки в собі́, а не в і́ншому,

5бо ко́жний свій тяга́р понесе́.

6Той, хто навча́ється сло́вом, хай ді́литься з наста́вником уся́ким добро́м.

7Не обма́нюйтесь: Бог знева́женим не бува́є. Що посі́є люди́на, те й пожне́.

8Хто сі́є в плоть свою́, від пло́ті пожне́ тлі́ння, а хто сі́є в дух, від ду́ха пожне́ життя́ ві́чне.

9Ро́блячи добро́, не бу́демо сумува́ти, бо в свій час пожнемо́, якщо́ не осла́бнемо.

10О́тже, до́ки є час, бу́демо роби́ти добро́ всім, а найбі́льше ж свої́м по ві́рі.

Сщмч. Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв

зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.

8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.

9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.

10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.

11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –

12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.

13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;

14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.

15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.

16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.

Євангеліє

Мк. 7:14–24 Євангеліє від Марка

зач. 2914І, покли́кавши весь наро́д, говори́в їм: слу́хайте Мене́ всі і розумі́йте:

15ніщо́ з то́го, що вхо́дить в люди́ну ззо́вні, не мо́же оскверни́ти її́; але́ що вихо́дить з неї, те оскверня́є люди́ну.

16Якщо́ хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!

17І коли́ Він увійшо́в у дім від наро́ду, у́чні Його́ спита́ли Його́ про при́тчу.

18Він сказа́в їм: невже́ і ви такі́ нерозу́мні? Невже́ не розумі́єте, що все те, що вхо́дить у люди́ну ззо́вні, не мо́же оскверни́ти її́?

19Бо вхо́дить їй не в се́рце, а в че́рево, і вихо́дить геть, чим зни́щується вся́ка ї́жа.

20Да́лі сказа́в: те, що вихо́дить з люди́ни, оскверня́є люди́ну.

21Бо з сере́дини, із се́рця людсько́го, вихо́дять лихі́ по́мисли, перелю́бства, любоді́йства, вби́вства,

22краді́жки, лихва́рства, кри́вди, лука́вства, зра́ди, гане́бні вчи́нки, за́здрісне о́ко, богоху́льство, го́рдощі, безу́мство, –

23все це зло зсере́дини вихо́дить і оскверня́є люди́ну.

зач. 3024І, попростува́вши зві́дти, прийшо́в у краї́ Ти́рські та Сидо́нські; І, увійшо́вши в дім, не хоті́в, щоб хтось впізна́в Його́; але́ не міг утаї́тися.

Сщмч. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.