Читання днявівторок
На літургії
Апостол
2 Кор. 12:20–13:2 Друге послання до Коринфян
зач. 19612:20Бо я бою́сь, щоб мені́, прийшо́вши до вас, не знайти́ вас таки́ми, яки́ми не бажа́ю, тако́ж щоб і вам не знайти́ мене́ таки́м, яки́м не бажа́єте: щоб не знайти́ у вас ро́збрату, за́здрості, гні́ву, сва́рок, на́клепів, я́бед, го́рдості, безла́ддя,
21щоб знов, коли́ прийду́, не прини́зив мене́ у вас Бог мій, і що́би не опла́кувати мені́ багатьо́х, що согріши́ли рані́ше і не пока́ялись у нечистоті́, блуді́ та непотрі́бстві, яке́ чини́ли.
13:1Тре́тій раз уже́ іду́ до вас. При уста́х двох або́ трьох сві́дків бу́де тверде́ вся́ке сло́во.
2Я попереджа́в і попереджа́ю, мо́вби перебува́ючи у вас вдру́ге, і тепе́р, бу́дучи відсу́тнім, пишу́ тим, які́ рані́ше согріши́ли, та всім і́ншим, що коли́ знов прийду́, не пощаджу́.
Мчч. Еф. 6:10–17 Послання до Ефесян
зач. 23310Наре́шті, бра́ття мої́, змі́цнюйтесь Го́сподом і могу́тністю си́ли Його́.
11Одягні́ться в по́вну збро́ю Бо́жу, щоб вам мо́жна було́ ста́ти про́ти хи́трощів дия́вольських,
12бо на́ша боротьба́ не про́ти кро́ві і пло́ті, а про́ти нача́льств, про́ти власте́й, про́ти світоправи́телів те́мряви ві́ку цього́, про́ти ду́хів зло́би піднебе́сних.
13Для цьо́го приймі́ть по́вну збро́ю Бо́жу, щоб ви змогли́ протистоя́ти в день злий і, все подола́вши, ви́стояти.
14Ото́ж ста́ньте, підпереза́вши чре́сла ва́ші і́стиною і одягну́вшись у броню́ пра́ведності,
15і взу́вши но́ги в гото́вність благовіствува́ти мир;
16а по́над усе́ візьмі́ть щит ві́ри, яки́м змо́жете погаси́ти всі розпе́чені стрі́ли лука́вого;
17і шоло́м спасі́ння візьмі́ть, і меч духо́вний, що є сло́во Бо́же.
Євангеліє
Мк. 4:24–34 Євангеліє від Марка
зач. 1724І сказа́в їм: заува́жуйте, що чу́єте: яко́ю мі́рою мі́ряєте, тако́ю відмі́рено бу́де вам і до́дано бу́де вам, тим, що слу́хають.
25Бо хто ма́є, тому́ да́сться; а хто не ма́є, у то́го відні́меться і те, що ма́є.
26І сказа́в: Ца́рство Бо́же поді́бне до то́го, як коли́ чолові́к ки́не насі́ння в зе́млю;
27і спить, і встає́ вночі́ і вдень; а як насі́ння схо́дить і росте́, він не зна́є,
28бо земля́ сама́ з се́бе ро́дить споча́тку зе́лень, по́тім ко́лос, да́лі по́вне зерно́ в ко́лосі.
29Коли́ ж дозрі́є плід, нега́йно посила́є серп, бо наста́ли жнива́.
30І сказа́в: до чо́го уподі́бнимо Ца́рство Бо́же? або́ яко́ю при́тчею зобразимо́ його́?
31Воно́ – мов зерно́ гірчи́чне, яке́, коли́ сі́ється в зе́млю, найдрібні́ше за вся́ке насі́ння на землі́;
32а коли́ посі́яне, схо́дить і стає́ бі́льше за всі зла́ки, та пуска́є вели́кі гілки́, так що під ті́нню його́ мо́жуть укрива́тися птахи́ небе́сні.
33І таки́ми багатьма́ при́тчами пропові́дував їм сло́во, скі́льки вони́ могли́ слу́хати.
34Без при́тчі ж не говори́в їм; а у́чням на самоті́ поя́снював усе́.
Мчч. Лк. 21:12–19 Євангеліє від Луки
зач. 10612А пе́ред усі́м тим накладу́ть на вас ру́ки і гна́тимуть вас, віддаючи́ в синаго́ги і в темни́ці, і поведу́ть пе́ред царі́в і прави́телів за ім’я́ Моє́.
13І бу́де це вам для сві́дчення.
14Ото́ж покладі́ть собі́ на се́рці не заду́мувати напере́д, що відповіда́ти,
15бо Я дам вам уста́ і прему́дрість, які́й не змо́жуть пере́чити, ні протистоя́ти всі, хто проти́виться вам.
16І видава́тимуть вас і батьки́, і брати́, і ро́дичі, і дру́зі, і де́кого з вас умертвля́ть;
17і знена́видять вас усі́ за ім’я́ Моє́,
18але́ й волоси́на з голови́ ва́шої не пропаде́, –
19терпі́нням ва́шим спаса́йте ду́ші ва́ші.